Тема. Володимир
Винниченко. ‘’Федько-халамидник’’. Художня
розповідь
про дивовижного
хлопчика Федька, його життя
і пригоди, стосунки
з
однолітками. Щедрий на добро
внутрішній світ героя.
Федько як
особистість
Мета: проаналізувати образи оповідання,
вчити учнів робити
порівняльну
характеристику героїв твору; розрізняти у
їхніх вчинках добро
і зло,
правду і брехню, милосердя і бездушність;
розвивати навички характеристики
персонажів, усне мовлення, логічне
та
образне мислення;
Обладнання: портрет, підручник,
дидактичний матеріал, мультимедійна
презентація, відео
Тип уроку: комбінований
Віддай
людині крихітку себе
За це душа поповнюється світлом.
Ліна Костенко
Хід
уроку
I.Організаційний момент
1.Слово
вчителя
Дорогі
діти! Давайте подаруємо
один одному посмішку.
Вона додасть вам впевненості та
надії, що все буде
гаразд. У цей
чудовий зимовий день
бажаю, щоб ви, отримавши
високі оцінки, вийшли із
класу з гарним настроєм.
2.
Забезпечення емоційної готовності
до уроку (психологічний тренінг)
Діти повторюють за учителем
(на фоні мелодії Ріхарда
Вагнера ‘’Щастя’’).
Я -
учень.
Я -
особистість творча. Я не боюся
висловлювати свої судження.
Помилившись,
міркую далі.
Шукаю
істину, бо хочу знати.
Девіз уроку
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно й плідно працювати.
II.Актуалізація
опорних знань учнів
Літературний
диктант
1.Батьківщиною В.Винниченка
є… (Кіровоградщина).
2.На якому факультеті навчався письменник? (На
юридичному).
3.Перший літературний твір
він написав у… (14 років).
4.Перше дитяче оповідання мало назву… (‘’Кумедія з Костем’’).
5.Останні роки життя
В.Винниченко провів в еміграції
у… (Франції).
6.Чому твір ‘’Федько-халамидник’’ вважається
автобіографічним?
(Своєму героєві віддав
чимало власних рис)
7.За жанром
‘’Федько-халамидник’’ - це… (Оповідання).
8.Хто головний герой твору?
(Федько).
9.Що найбільше
цінував батько у
Федькові? (Відвертість, правду).
10.З ким порівнювали Федька?
(З Солов’єм-Розбійником).
11.Халамидник - це…
(Бешкетник, розбишака).
12.Чим закінчується
оповідання? (Смертю Федька. Толя
забирає чижика).
III.Повідомлення
теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів
1.Слово вчителя
Сьогодні ми завершуємо роботу над дуже серйозним, глибоким,
трагічним твором -
оповіданням ‘’Федько-халамидник’’.
Запишіть, будь
ласка, тему уроку
і зверніть увагу
на епіграф. Як ви
розумієте ці слова?
2. Проблемні
питання
1.Чому гине головний
герой? (Герой гине, бо залишається самим собою, не пристосовується до
обставин, а має мужність протистояти
їм).
2.Хто найбільше винен
у трагедії з Федьком?
3.Слово вчителя
- А зараз
я хочу перевірити, чи
уважними ви були, коли читали оповідання.
До речі, а що ми називаємо оповіданням? (Невеликий розповідний твір про
одну або кілька подій з
життя людини чи кількох
людей).
4. Гра ‘’Чи уважний
ти читач’’ (Додаток
1)
Діти виконують завдання. Звучить тихенько музика.
IV.Сприйняття
й засвоєння учнями
нового матеріалу
1.Бесіда
- Які почуття
викликав у вас
твір? (Обурення, бо
Толя виявився таким
бездушним. Захоплення мужністю
Федька, коли той
рятував Толю).
- Чому
автор назвав твір не просто ‘’Федько’’, а ‘’Федько-халамидник’’? (Автор хотів розповісти про
справжнього і щирого
хлопчика, реального персонажа).
2.Бліц-опитування
1.
Хто головний герой оповідання? (Федько)
2.
Назвіть
другорядних дійових осіб. (Толя, батьки Федька, батьки Толі, Стьопка,
Спірка, Гаврик)
3.
Чим
Федько відрізняється від своїх товаришів? (він був справжнім лідером, який
не боявся відповідати за вчинки інших, жертвував собою, коли того вимагали
якісь обставини)
4.
Як
Федько ставиться до своїх друзів? Що в його поведінці вам подобається, а що ні?
5.
Хто
були батьки Федька? (Головний герой має обох батьків. Про тата відомо, що
він працює в типографії, місце роботи мами невідоме. Знаємо лише, що обоє дуже
зайняті, працюють з ранку до ночі, на виховання сина часу не вистачає і тому
цей обов'язок перекладено на школу, до якої їхній син далеко не завжди ходить.
Батьки з'являються вдома лише ввечері, утомлені після роботи і в них нема вже і
особливого бажання займатися сином. Проте майже щодня Федько влаштовує різні
розваги, витівки, які закінчуються для нього побиттям.) Що можна сказати
про їхнє життя? (бідні)
6.
Як
виховують вони свого сина?
7.
Чи
поважає Федько своїх батьків? (Так: він розуміє, що за пустощі повинна бути
розплата)
8.
Охарактеризуйте
Толю. (Син хазяїна того будинку, де жила Федькова родина)
9.
Батьки
Толі. Які вони? (Вони багаті, виховані і освічені. І ці батьки постійно
тиснуть на свою дитину, забороняючи їй робити те, то вона бажає. Тому особливої
вини Толі у тому, що він «делікатний і смирний», нема. Він вихований в
середовищі, представники якого вважають себе кращими за інших. Уже із самого
дитинства пін звик, що якщо добре попросити, то батьки йому все дозволять, що
можна на когось звалити провину, і батьки в це вірять, особливо, коли винним
робиш звичайних бідних людей. Толя вже так звик відбріхуватися, що не уявляє,
як може бути по-іншому)
10.
Як
Толя ставиться до своїх батьків?
11.
Чому
Федько вирішив піти на річку й покататися на крижині? (дитяча цікавість,
потреба самоствердитись)
12.
Яка
людина могла б вирости з Федька, а яка – з Толі? Аргументуйте вибрану позицію.
3. Робота з підручником
Перед вами
схема головних та другорядних
героїв оповідання (с.79). Федько
знаходиться в центрі
розповіді, його характер розвивається у
стосунках із другорядними героями.
-Як ці герої
впливають на Федька?
4. Інсценізація
(монолог Толі, монолог
Федька)
Монолог
1
Я завжди виходив надвір трошки боязко,
жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми очима.
Чистенький, чепурненький, я зовсім не мав нахилу до його забав. Але цей
халамидник неодмінно спокушав мене, і я,
бідненький, приходив додому подраний, з
розбитим носом.
Монолог
2
Сиджу у себе на воротях, як
Соловей-Розбійник на дереві, і дивлюся. Я ж усе люблю або по кришах лазити, або
на воротях сидіти.
Руки в кишені, картуз набакир, іду, не
поспішаю. Але тікать і не пробуй, я усяку собаку випереджу.
А ввечері вже
чекає на мене прочуханка. Але й тут я не як всі діти поводжуся. Не плачу, не
прошуся, не обіцяю, що більше не буду. Насуплюся й сиджу. Мати лає, грозиться,
а я хоч би слово з уст, сиджу і мовчу....
5.Бесіда з вибірковим
читанням
Ж. Бібліотечка ‘’Дивослова’’. - № 5-6. – 2014.
- С. 87-88.
6. Гронування ‘’Риси
характеру Федька і
Толика’’
У таблицю
розподіліть епітети, які притаманні, на вашу думку, кожному з хлопців.
Федько
|
Толя
|
Чесний, бешкетливий,
|
Безсердечний, делікатний, підлий,
|
вірний у дружбі,
|
боягузливий, жорстокий,
|
сміливий, відчайдушний,
|
егоїстичний.
|
мужній, добрий,
|
|
справедливий.
|
Чесний, безсердечний, бешкетливий,
делікатний, підлий, вірний у дружбі, боягузливий, сміливий, відчайдушний,
жорстокий, мужній, егоїстичний, добрий, справедливий.
- Знайти
підтвердження цих рис у тексті.
Риси
характеру і поведінки Федька:
а)
непосидючий: « … неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами.
Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці» ;
б) сильний: «…перший по силі на всю вулицю»;
в) відкритий: «Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би
ніхто, - але Федько того не любив»;
г) впертий: «…не як всі діти поводиться. Він не проситься, не
плаче, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться,
а він хоч би слово з уст, сидить і
мовчить»; « камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…»;
ґ) правдолюб: «
Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»;
д) спритний:
«Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка» ;
е) стійкий: «…камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…».
є) непримиренний до
зрадництва:
« Не любить також Федько й товаришів видавати»;
ж) спокусник: «…Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні
одному чоловікові в голову б того не могло прийти»;
з) шанобливий до
батька: «… якби зачепили його тата,
зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би» -.
Риси
характеру Толика:
а)
тендітний: «…чистенький, ніжний, з
щічками, як проскура»;
б)
богобоязливий: «… тихенько
хреститься й блідніє…»; г) самоповажний: «…кричати на вулиці не личить благородним
дітям»;
ґ) брехливий:
« я не хотів іти, а вони мене потягнули на річку. А потім Федько узяв і пхнув мене на кригу. Я не винен!»;
д)
підступний: «…Чижика він сказав
Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька»;
е) байдужий
до чужого горя: «Коли Федькова труна сховалась за
рогом вулиці й не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутився на
одній нозі і побіг гратися з чижиком» - 1 сонечко.
7.Фізкультхвилинка
8.Робота з
таблицею
Заповнити таблицю
‘’Поведінка
головного героя оповідання Федька’’
Поведінка Федька
|
|
Під час гри в піску
|
Грається з усіма дітьми, потім повалить усе –
і своє, й чуже; хто розсердиться чи заплаче, поб’є
|
Під час запуску змія дітьми
|
Федько кричить – попереджає про напад – і йде
віднімати іграшку; поборе всіх, хто захищається;
потім може повернути змія, ще й своїх ниток
віддасть
|
Коли батьки карають за провину
|
Ставиться з розумінням, терпляче зносить побиття, не плаче й не просить,
товаришів не видає.
|
9.Бесіда
- То
який же Федько
насправді? (Федько –
дитячий отаман. У ньому відвага, життєвий
азарт, винахідливість, надійність -
це малий бешкетник.
У нього безліч вад і недоліків. Та в
нього є чому вчитися не лише дітям, а й дорослим.
Автор не тільки
показав Федька як розбишаку, а й
зумів показати честь, совість,
велич душі хлопчика.
Такі люди як
Федько - велика рідкість. Це люди
особливі, спонукати їх до вчинку може щось дуже важливе, наприклад, велика сердечна доброта, вроджений
потяг захищати слабшого і безпомічного.
Федько - добрий хлопчик, надійний. На нього можна
розраховувати у скрутну хвилину.
Слово
учителя. Ми бачимо, що образ Толі повна протилежність образу Федька.
Перед нами два світи, два полярні
табори. З одного боку – вуличний хлопчик Федько із дуже бідної сім’ї, а з
другого – «ніжна, делікатна, смирна» та «чистенька і чепурненька» дитина Толя
із заможної сім’ї.
Таблиця
контрастів (Ж. Бібліотечка ‘’Дивослова’’. № 5-6. -
2014. - С.92).
10. Кола Вена
Порівняльна
характеристика Федька і
Толі.
Спільні риси
Однолітки, живуть в одному дворі, цікаві, люблять
пригоди….
|
Відмінні риси
Федько
Син робітника, сміливий, і спра-
ведливий, сильний, вправний,
благородний…
|
Толя
Син пана, боягузливий, перекладає вину на інших, слабенький фізично, підлий,
незграбний…
|
V.Закріплення вивченого матеріалу
1.Пригодницька
гра ‘’Стежками Федька-халамидника’’
Розташуй епізоди твору у правильній хронологічній послідовності.
1.Покарання
Федька батьками.
2.Пригода з
повітряним змієм.
3.Смерть
Федька.
4.Атмосфера
у Толиному будинку.
5.Толя хоче
повторити «подвиг» Федька.
6.Поведінка
хлопців під час дощу.
7. Суперечка
між Федьком та Толею.
8. Порятунок
Толі.
9.
Байдужість Толі до чужого горя.
10. Події на
льодоході.
Ключ: 2, 4, 6, 7, 10, 5,
8, 1, 3, 9.
2.Слово вчителя
Діти, давайте поглянемо, як
народна творчість влучно й образно увіковічнила людські якості. З
поданих прислів’їв вам
треба назвати, які стосуються
Федька, а які - Толі.
Вікторина «Народна мудрість»
Про кого з
персонажів оповідання ці прислів’я ?
1. У тихому болоті чорти водяться. (Толя)
2. Святе та боже – на чорта схоже. (Толя)
3. Аби душа чиста, а постоли нічого. (Федько)
4. У лиху годину узнаєш вірну людину. (Федько)
5. Тихий-тихий, а у вухо лізе. (Толя)
6. Сила та розум – краса людини. (Федько)
3.Евристична
бесіда «Згадати все»
Висловіть власну думку на тему:
1. Моє
враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання (Потрясіння: Толя пішов гратися з чижиком, в
той час як на цвинтарі ховали Федька).
2. Головні
герої оповідання (Федько-халамидник, син
бідного робітника друкарні, і Толя, дитина з багатої сім`ї).
3. Опис подій весняного ранку (Федько по крижинах перебрався з одного берега на інший; Толя
самостійно не зміг цього зробити, йому допоміг Федько, який потім упав у воду;
Толя злякався, не допоміг товаришу, а інші друзі прийшли на допомогу Федькові).
4. Оцінка вчинку Тол.і (Підлість, боягузливість і брехливість, про таких в народі кажуть:
«Лякливий. Як заєць, а шкідливий, як кішка).
5. Федько –
справжній друг. (Врятував Толю від смерті
та від батьківського покарання).
6. Якого друга я хотів би мати коло себе і чому ? (Друга, який не зрадить і на якого можна
завжди покластися).
VI.Підбиття підсумків уроку
1.Проблемні
запитання
А тепер
повернімося до початку
уроку і дамо
відповідь на проблемні запитання.
2.’’Мікрофон’’
- Чи
суголосний епіграф уроку з
життям автора та його героями?
- Яку
думку хотів донести
автор до нас
цим твором? (На повагу заслуговує та людина,
яка має велику сердечну
доброту, бажання захищати
слабшого, безпомічного; надійна
людина, на яку можна
розраховувати у скрутну хвилину).
-
Бешкетування для Федька,
на вашу думку, - це
забаганка чи потреба
душі?
3.’’Незакінчене речення’’
- Сьогодні на
уроці я зрозумів (-ла)…
-Я ніколи не забуду…
- Мені хочеться
вірити, що…
- Твір змушує
задуматись над…
-
Найскладнішим було…
- Найбільше мені
сподобалось…
VII.Домашнє
завдання
Обов’язкове: В.Винниченко ‘’Кумедія з
Костем’’.
На
вибір:
1.Написати твір-мініатюру ‘’Чи хотів
би я (хотіла б)
мати такого друга
як Федько?’’
2.Створити власну кінцівку оповідання
VIII.Оцінювання
учнів (підсумкове).
КОНСПЕКТ
УРОКУ (5 КЛАС)
Тема. Звертання. Розділові знаки при
звертанні
Мета: дати учням
поняття про звертання,
формувати вміння
знаходити звертання
в реченні, правильно
інтонувати та
ставити розділові
знаки; розвивати усне та писемне
мовлення;
виховувати
культуру спілкування.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Тип уроку: засвоєння
нових знань
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
учнів
1. Перевірка домашнього
завдання
2. Фронтальне опитування
1. Що
ми називаємо однорідними членами
речення?
Однорідні члени речення відповідають на одне й те
ж питання й виступають тими самими членами речення.
2. У ролі однорідних членів речення
бувають...
Головні і другорядні члени
речення.
3. Узагальнювальне слово – це...
Слово із загальним значенням щодо перелічувальних однорідних членів.
4. Які ми ставимо розділові знаки при
узагальнювальних словах?
УС: O, O, O. О,
O, O – УС.
II. Повідомлення теми‚ мети уроку
III. Сприйняття й засвоєння учнями нового
матеріалу
1. Слово вчителя
Звертання – це
слово або сполучення слів‚
що називає того‚
до кого звертаються з мовленням. Звертання може
стояти на початку‚ у середині
або в кінці речення. Наприклад:
Кобзарю, знаєш, нелегка
епоха оцей двадцятий невгамовний вік.
(Л. Костенко)
Ідіть, сини, погуляйте,
пошукайте долі. (Т. Шевченко.)
Мово рідна, звучи в ріднім домі. (А. Демиденко.)
Я для тебе горів, український народе! (В. Симоненко.)
Звертання до відсутніх
людей, до предметів
явищ називають риторичним
звертанням. Воно вживається,
щоб привернути до
них увагу, виявити
своє ставлення.
Якщо звертання стоїть
у середині речення,
то з обох
боків виділяємо його комами:
Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема (В. Сосюра).
Учітеся, брати мої, думайте, читайте...(Т. Шевченко).
Якщо звертання
стоїть на початку
речення і його
вимовляємо з окличною
інтонацією, після нього
ставимо знак оклику. Тоді
наступне слово пишемо
з великої літери. Якщо звертання стоїть у кінці речення,
перед
ним
ставимо кому, а після
нього – або знак
оклику‚ або знак питання‚ або крапку
залежно від
інтонації.
Не розлюблю тебе ніяк‚
Моя вишнева Україно‚
Красуне‚ страднице моя!
В.
Сосюра
О земле рідна! Знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді... (М. Рильський).
Звертання бувають непоширені
(при таких немає залежних слів)
та поширені
(при них є залежні слова). Наприклад:
Так я без тебе, Україно, на світі не жила б.
Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов (М. Рильський).
УВАГА! Звертання
членами речення не виступають.
2. Робота
з підручником
1) опрацювання теоретичного матеріалу, с.99 — 10
2) виконання вправ
Вправа 178 (усно), 182 (усно).
Вправа 183 (письмово)
Непоширені:
2. Я тобі призначаю побачення, брате,
біля нашої хати.
3. Не стелись, барвінку, не стелись
низенько.
4. Ви не кваптесь цвісти, півонії!
Поширені:
1. Мово моя колоскова, житимем вічно з
тобою.
5.
Як зріднився я з тобою, як ти горнешся до мене, тихий часе надвечірній.
Вправа
185 (письмово)
1. Ой чого ти, дубе, на яр
похилився? Молодий козаче, чого
зажурився?
2. Чи був ти, орле, в моїй стороні?
Чи журиться матінка там по мені?
3. Прийми, матусю, слово подяки від
дитини за нашу мову, за мову України.
4. Я думкою лину, мій батьку, до тебе!
5. Добридень тобі,Україно
моя!
3.Розподільний диктант
Виписати у I стовпчик непоширені звертання, а у II – поширені. 1.Ясні зорі‚ тихі води – то земля твоя‚ мій сину.
2. Мир і любов‚ Україно‚ неси‚ сяй для планети‚ як
сонце краси.
3. Чом ти‚ березо‚ така журлива? (Леся
Українка)
4. Далека красо моя! Щасливий я, що
народився на твоєму березі... (О.
Довженко).
Непоширені
Поширені
Україно
Мій сину
березо
далека красо моя
- Трансформація
простих речень у речення із звертаннями.
Перебудувати речення так, щоб підмети стали звертаннями.
1. Сергій не втрачав віри в
себе і
не піддавався розпачу. 2 .
Новачки не соромляться
звернутися по допомогу до батьків, друзів.
3. Учителі
підкажуть новому учню, як
скоригувати свою поведінку,
щоб припинити конфлікт.
1. Сергію,
не втрачай віри в себе і не піддавайся розпачу.
2. Новачки,
не соромтеся звернутися по допомогу до батьків, друзів.
3. Учителі, підкажіть новому учню,
як скоригувати поведінку,
щоб припинити конфлікт.
5. Робота
біля дошки і в зошитах
Поставте у формі кличного
відмінка своє ім'я, своєї матері, батька, друга.
IV. Закріплення
вивченого матеріалу
Творча робота
Перебудувати речення так, щоб
виділені слова виступали в ролі звертань.
Скільки
краси в моєму коханому місті!
Особливо
милі нам вулиці нашого дитинства.
Моє кохане місто! Скільки у тобі краси!
Які ж ви милі, вулиці мого дитинства!
Колективна робота
Прослухати текст й поміркувати, для чого
потрібні чарівні слова людини.
Густим
лісом ішли двоє
подорожніх – Дідусь і
Онук. Була спека‚ подоржнім хотілося пити.
Нарешті вони прийшли
до струмка. Тихо
дзюрчала холодна вода. Подорожні нахнлилися, напилися. Дідусь
сказав:
‒ Спасибі
тобі‚ струмочок.
Онук посміхнувся.
– Чому ти посміхаєшся‚ Онуче ? –
спитав Дідусь.
– Навіщо ви‚
Дідусю‚ сказали струмкові
спасибі? Адже він не жива істота:
не почує ваших слів, не знатиме про вашу подяку.
Дідусь замислився. Струмочок все
дзюрчав і
дзюрчав . У лісі співали пташки.
Помовчавши, Дідусь сказав:
− Це так... Струмок
нічого не почує.
Якби води напився вовк‚ він міг
би й не
подякувати‚ а ми не вовки‚ а
люди не забувай цього‚ Внучку.
А знаєш‚ для чого людина говорить
спасибі? Знаєш, кого
це слово підносить?
Онук замислився. Він ще ніколи не думав над цим.
– Людину‚– сказав Дідусь.– Ми говоримо спасибі для того‚ щоб не стати ні вовком‚ ні ослом‚ ні безмозкою
куркою...
(За
В. Сухомлинським.)
V. Підбиття підсумків уроку
Бесіда
- Звертання − це...
Слово або сполучення слів‚ що називає
того‚ до кого ми звертаємося з мовою.
- Як виражається звертання?
Іменником у формі кличного відмінка.
- Де можуть стояти розділові знаки при
звертанні?
На початку, у середині, в кінці
речення.
Гра «Мікрофон»
- Сьогодні на уроці я навчився
(навчилася)...
VI. Домашнє завдання
§ 10, вправа 186.
VII. Оцінювання учнів.
КОНСПЕКТ УРОКУ (5 КЛАС)
Тема.
Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові
Мета: дати поняття
про пряму мову,
навчити відрізняти пряму
мову і
слова
автора; навчити правильно
ставити розділові знаки
при
прямій мові; виробляти
вміння правильно інтонувати
речення з
прямою мовою; розвивати
культуру мовлення;виховувати найкращі
моральні риси.
Обладнання:
підручник, дидактичний матеріал.
Тип
уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
I.Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання
2. Самостійна робота
Зробити синтаксичний розбір
речень.
1. Одягся
парк в убрання
сніжне, туман в
алеях розіславсь, і
вітерець угамувавсь.
2. Ніщо ніде не колихнеться, сповите все
вечірнім сном, і
тільки наша
мова ллється
під ясним зоряним шатром.
II. Повідомлення
теми, мети уроку
III.Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу
1. Слово
учителя
Прямою мовою
називається
висловлювання якоїсь
особи, передане дослівно‚ без
змін.
Пряму мову
супроводжують слова автора,
які вказують, кому
вона належить.
Наприклад:
« Краще вмерти стоячи,
ніж на колінах
жити!» – сказав учитель
історії дітям. (Б. Олійник).
Тарас Шевченко писав: «І чужому научайтесь, й
свого не цурайтесь».
Пряму мову
записуємо з великої
літери й беремо з обох боків у лапки. У кінці прямої
мови перед лапками
ставимо знак оклику або
знак питання, крапку
чи кому ставимо після лапок.
Якщо
слова автора стоять
перед прямою мовою,
то після них ставимо двокрапку.
А: «П».
А: «П?!»
Ліна
Костенко писала: «Так
багато на світі
горя. Люди, будьте
взаємно красивими!»
Якщо пряма
мова стоїть перед словами автора, після неї ставимо кому
або знак питання, чи знак оклику‚
а після
них – тире. Слова
автора після прямої
мови записуємо з малої літери.
«П», – а.
«П?!»‚– а.
«І твердиня тут постане!» – князь Данило
порішив (О. Олесь).
« Іди, онучку, бо зовсім стемніє», – підганяє баба
Онися (Є. Гуцало).
« Чи не відспівав ти своє, кобзарю,?» − шепоче вітер.
2. Робота
з підручником
1) опрацювання
теоретичного матеріалу, с.119, 120;
2) виконання
вправ
Вправа 218 (усно), вправа 219 (письмово).
Вправа 220
(письмово)
3. Робота
біля дошки і в зошитах
Переписати, розставляючи
пропущені розділові знаки.
1. Бач, як
міцно заснув дивується мати. (Панас Мирний).
2. Та які
у вас айстри хороші сказав Метелик, милуючись клумбою (А. Шиян).
3. Бідна
дівчино що я можу тобі порадити сказав Захар.
4. Яка
краса вигукнула мати (О. Гончар).
5. Судді звертаються
до кривдника Ну
братику говори, чи правда те,
що
товариш
на тебе каже? (Д. Яворницький).
6. Казав пан Кожух дам (Народна творчість).
7. Ось де місце для твердині з уст зірвалися слова.
8. Хто знайшов колосок спитав півник.
9. І гукнуло військо хором Ми готові йти до
бою!
10. Недаремно каже прислів'я Мала крапля
лупає скелю.
11. Я
запитав Батьку що таке людська
байдужість?
12. На тебе чекають випробування і велика
праця сказав дідусь онукові.
1.
«Бач, як міцно заснув», –
дивується мати.
2. «Та які
у вас айстри хороші!» – сказав Метелик‚
милуючись клумбою.
3. «Бідна дівчино, що я можу тобі
порадити»,– сказав Захар.
4. «Яка краса!» – вигукнула мати.
5. Судді звертаються
до кривдника: «Ну,
братику, говори, чи
правда те, що товариш на тебе
каже?»
6. Казав
пан:«Кожух дам».
7. «Ось де
місце для твердині!» – з уст
зірвалися слова.
8. «Хто
знайшов колосок?» – спитав
півник.
9. І
гукнуло військо хором: « Ми готові йти до
бою!»
10.
Недаремно каже прислів'я: «Мала крапля
лупає скелю».
11. Я
запитав: «Що таке людська байдужість?»
12. «На
тебе чекають випробування і велика праця»,– сказав дідусь онукові.
4. Трансформація складних речень на речення з
прямою мовою.
Замінити подані речення на речення з прямою
мовою.
1.Недаремно говорять‚ що люди – ніби дзеркало.
2. За словами
Шота Руставеллі‚ розум‚
почуття і свідомість
тісно пов’язані між собою.
1. Недаремно говорять: «Люди – ніби
дзеркало».
2. «Розум, почуття
і свідомість тісно
пов’язані між собою», – вважав Шота
Руставеллі.
IV. Закріплення
вивченого матеріалу
Творча робота
Скласти речення з
прямою мовою, щоб
запропоновані
словосполучення і речення
виступали у ролі слів автора.
Відповідає ґречно; сказав режисер юнакові; мати вчила.
«Спасибі за тепло і доброту»,–
відповідає ґречно.
«У тебе талант», – сказав
режисер юнакові.
Мати вчила: «Треба любити рідну мову».
Творче конструювання
Складіть три речення з прямою мовою.
V. Підбиття підсумків
уроку
Бесіда
1.Пряма
мова − це... (Це висловлювання,
передане дослівно, без змін).
2.
Розділові знаки при прямій мові. (Двокрапка, тире).
«Мікрофон»
Сьогодні на уроці я навчився
(навчилася)...
VI.
Домашнє завдання
§ 13,
вправа 224.
VII.
Оцінювання учнів.
КОНСПЕКТ УРОКУ (5 КЛАС)
Тема.
Спрощення в
групах приголосних
Мета:
пояснити явище
спрощення в групах приголосних; навчити правильно
вимовляти та писати слова,
в яких відбулося
спрощення; розвивати
усне й писемне мовлення; виховувати любов до рідного слова.
Обладнання: підручник, таблиця
«Спрощення в групах
приголосних»
Тип
уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
I.
Повідомлення теми, мети уроку
II.
Мотивація навчальної діяльності
учнів
Бесіда
Мабуть, усім
вам відомий вірменський актор
театру та кіно
Фрунзик Мкртчян. Спробуйте вимовити це
прізвище. Чи легко
було це зробити? Чому?
III. Сприйняття й
засвоєння учнями нового матеріалу
1. Слово вчителя
Іноді за
творення нового слова
або його зміни
виникає складний для
вимови збіг кількох приголосних звуків. Тоді один зі
звуків випадає, і вимова слова стає
легшою, а мовлення
– милозвучним. Таке
явище називається спрощенням.
Найчастіше
спрощення відбувається у таких
групах приголосних:
[ждн] —
[жн]: тиждень — тижневий;
[здн] —
[зн]: проїзд — проїзний;
[стн] —
[сн]: вість — вісник;
[стл] —
[сл]: корисливий — користь;
[слн] —
[сн]: масло — масний;
[рдц] —
[рц]: серденько — серце.
Не
відбувається спрощення :
1) в
українських словах: кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, шістнадцять, шістсот,
зап'ястний, хворостняк;
2) в
іншомовних словах: контраст — контрастний; баласт — баластний; аванпост
— аванпостний.
2. Робота
з підручником
1)
опрацювання теоретичного матеріалу, робота з таблицею – с. 152-154;
2)
виконання вправ
Вправа 295 (усно)
Вправа 296 (письмово)
Виїзд — виїзний, жалість — жалісний, тиждень — тижневий, корисливість -
корисливий, користь — корисний, совість — совісний, злість — злісний, доблесть — доблесний,
щастя — щасливий.
3. Розподільний диктант
Поділити слова на дві
групи: перша група – спрощення
відбувається‚ друга – не відбувається.
Тижневий‚ шістнадцять‚ серце‚
сонце‚ пестливий‚ студентський‚ прекрасний‚
чесний‚ власний‚ корисний‚ зап’ястний.
Відбувається
Не відбувається
Тижневий
Шістнадцять
серце
пестливий
сонце
студентський
прекрасний
зап'ястний.
чесний
власний
корисний.
4. Тренувальна
вправа
Від поданих
слів утворити прикметники.
Совість — совісний;
захист — захисний;
проїзд — проїзний;
швидкість — швидкісний;
перехрестя — перехресний;
хвастатися — хвастливий;
доблесть — доблесний;
кількість — кількісний;
почесть — почесний;
честь — чесний;
якість — якісний;
вартість — вартісний;
альпініст — альпіністський;
агентство — агентський.
5. Словниковий диктант
Обласний, перехресний, свиснути,
кістлявий, серце, злісний,
почесний, гігантський,
форпостний, шелеснути, месник, очисний, виїзний,
шістдесят, баластний, щасливий,
ровесник, корисний.
6. Попереджувальний диктант
Запишіть
прислів'я, запам'ятайте їх.
1. Дай
серцю волю, заведе в неволю.
2.
Нехай бідний, але чесний.
3.
Зробити добре діло ніколи не пізно.
4.
Чесна праця прикрашає людину.
5.
Хвастливий хлопець ніколи не стане гарним парубком.
IV. Закріплення
вивченого матеріалу
1.
Гра «Знайди четверте
зайве»
Знайти
четверте зайве і пояснити четверте зайве.
1. Корисний, баластний, масний, цілісний.
2. Форпостний, зап'ястний, контрастний, компостний.
3. Радісний,
жалісний, проїзний, аванпостний.
4. Студентський, улесливий, стиснути, учасник.
Творча робота
Пригадати слова, у
яких не відбувається спрощення.
З двома із них скласти речення.
Хлопцеві було шістнадцять років.
Миколка був хвастливим хлопцем.
V. Підбиття
підсумків уроку
Інтерактивний метод
«Мікрофон»
-
Сьогодні
на уроці я навчився (навчилася)...
VI. Домашнє
завдання
§ 21, вправа 299.
VII. Оцінювання учнів.
Урок
№ 81 (українська мова 5 клас)
Тема. Правила вживання знака
м'якшення. Практичні вправи
Мета: повторити й
систематизувати знання
учнів про правила
вживання м'якого знака,
виробляти навички правильного
написання
й вимови
слів із м'яким
знаком; розвивати орфографічне чуття,
пам'ять, логічне
мислення; виховувати любов
до рідного слова.
Обладнання: підручник, таблиця
«М'який знак», дидактичний
матеріал
Тип
уроку: засвоєння
нових знань
Хід уроку
I.Організаційний момент
II.Актуалізація опорних
знань учнів
1.
Відгадування загадки
Друже, відгадай
загадку –
Стане темою
відгадка‚
Що підкаже
терміново‚
Про що
далі піде мова.
Я один
в сім’ї такий‚
Кажуть‚ надто вже
м’який‚
Хоч мовчун‚
та не дивак‚
В
слові я –
не зайвий знак.
(М'який знак)
2.Експрес-опитування
- Коли пишеться
м’який знак?
III.Повідомлення теми
й мети уроку
IV.Сприйняття й
засвоєння учнями нового
матеріалу
1. Слово
вчителя
М'який
знак пишеться:
1) після
букв д, т,
з, с, ц,
л, н, якщо
ці букви передають м'які приголосні [д'],
[т'], [з'], [с'],
[ц'], [л'], [н'],
[дз'] у кінці слова
та складу: лінь, мить, мідь,
мазь, вільний, ґедзь;
2) після
літер, що позначають м'які
приголосні у середині
складу перед о: сьогодні, льох,
льон, дзьоб, сьомий; перед я, ю, є, що
позначають два звуки:
мільярд, портьєра;
3) після
м'якого приголосного [л']
перед наступним м'яким
пригололосним:
їдальня, сільський, пальці;
4)
у дієсловах на -
ть, -
ться: спить, сміється, умивається,
милується;
5)
у суфіксах -еньк-,
-оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: маленький, краплинонька, молодесенький, малісінький;
6)
у словах на
-зьк-, -ськ-, -цьк-: близький, волинський, близькість,
людськість.
7) у
буквосполученнях -льк-, -льч-,
-льц-, -ньк-, -ньч-, -ньц-: лялька
– ляльчин- ляльці, ненька –
неньчин - неньці .
М'який знак не
пишеться у таких
словах: баский, боязкий,
в'язкий,
ковзкий, різкий,
оскільки тут з, с разом
із к не
творять суфіксів -зк-, -ск-.
М'який знак
не пишемо:
1)
після літер б,
п, в, м,
ф; ж, ч,
ш, щ; г,
ґ, к, х: голуб, річ,
любов, посаг,
хвощ;
2) після р,
що позначає твердий
звук [р]: Харків, Сибір,
кір, але Горький;
3) перед літерами,
що позначають м'які
або пом'якшені приголосні: кузня, цвях, весняний, але: тьмяний (бо тьма),
різьбяр (бо різьба);
4) після н
перед ж, ч,
ш, щ: тонший, менший, Уманщина.
Але: бриньчати, доньчин, няньчин, бо бренькіт, донька, нянька.
5)
після н, л у
буквосполученнях -лк-, -лц-,
-лч-, -нк-, -нч-,
-нц-: Наталка - Наталчин
- Наталці;
балка - балці,
голка - голці, Параска – Парасчин
- Парасці. Але
: Галька - Гальці – Гальчин.
2. Робота
з підручником
1)
опрацювання теоретичного матеріалу,
розгляд таблиці, с. 152,
153;
2)
виконання вправи
Вправа 380 (письмово)
3. Тренувальні вправи
Завдання 1.
Від поданих іменників
утворіть прикметники.
Ковель – ковельський.
Київ – київський.
Волинь – волинський.
Польща – польський.
Коваль – ковальський.
Чех – чеський.
Завдання 2. Від
поданих слів утворити
спільнокореневі за
допомогою суфіксів
здрібнілості або пестливості
(-еньк-, -оньк-).
Рука – рученька.
Малий – маленький.
Молода – молоденька.
Сопілка – сопілонька.
Зозуля – зозуленька.
Тонкий – тоненький.
4. Словниковий диктант
Батько‚ учень‚ сядьте‚
гарненько‚ користується‚ Львів‚
пісня‚ ненька‚ вчителька‚ Лізонька‚
місяць‚ заєць‚ шість‚
льон‚ дьоготь‚ низько‚
пальма‚ спільний, Уманщина, Харків,
одягаєшся, тонший, голуб,
менший, тіньовий, цвях,
польський, тьмяний, доньчин,
сільський, різьбяр, Горький,
піч, більше, сопілці, рибалці,
журишся, збігається, дощ,
лікар, дьоготь, льон,
дядько
5.Створення
проблемної ситуації
Ж. Бібліотечка ‘’Дивослова’’. - № 11-12. – С. 26.
Ключ: Я бачу
Дніпро.
6.Фізкультхвилинка
Якщо
м’який знак пишеться, то
підняти руки вгору, якщо не пишеться, то витягнути
вперед.
Маленький,
найменший, козацький, вітерець,
бджілці, різьбяр,
няньчити, спальня, Наталчин,
сьогодні, тьмяний, сміх,
камінчик, робиться, різкий,
чотирма, чотирьох.
V.Закріплення вивченого
матеріалу
1.Розподільний диктант
Ж. ВУМЛ. - №10-11. – 2016. - С. 65.
Ключ:
Книга -
віконце у світ.
2.Вибірковий диктант
Прослухати текст,
записати слова, у
яких є орфограма
«Правопис м'якого знака».
За монастирськими мурами
починало сутеніти. У низькій тісній келії
з одним підсліпуватим віконцем було
зовсім темно. Кирилко вивів
ще кілька букв, витер
гусяче перо об
густу русяву копичку
волосся. Воно забране
ремінцем, щоб пасма
на очі не
спадали. Якусь мить
він помилувався написаним
і побіг до
Трохима по свічку.
За Н. Матвійчиком
-Виконати синтаксичний розбір третього
речення. Надписати частини
мови.
Речення
розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене,
ускладнене однорідними присудками.
3.
Фонетична хвилинка. Робота біля
дошки
Записати слова
фонетичною транскрипцією.
Хитрощі, здоров'я, слов'янська.
[хитрошч'і], [здоровйа], [словйан' с'ка].
VI.Підбиття підсумків
уроку
Конструювання навчальної
блок-схеми.
Учні
заповнюють схему вивченими
правилами.
Після
д, т, з, с, ц, л,
н.
↑
[л'] перед
м'яким пригол. → Ь → у середині складу перед
о
-ть,
-ться → →
-еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-,
-юсіньк-.
↓
-зьк-,
-ськ-, -цьк-.
«Мікрофон»
-Сьогодні на уроці
я навчився (навчилася)...
-Найскладнішим було…
-Найцікавішим було…
VII. Домашнє завдання
§41, вправа
380 (3-4 речення).
VIII. Оцінювання
учнів (підсумкове).
Тема. Правопис
складних слів разом
і через дефіс
Мета: *ознайомити учнів
зі складними словами,
правилами
написання
складних слів разом
і через дефіс;
*формувати вміння знаходити складні
слова в текстах,
правильно їх писати;
*розвивати логічне й
образне мислення, творчі
здібності;
*виховувати любов
до рідної мови.
Обладнання: підручник, дидактичний
матеріал, тематичні плакати,
орфографічний словник.
Тип уроку: засвоєння нових
знань
...мова –
це душа народу‚
народ без мови – не
народ.
М. Рильський
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вступне слово вчителя
Сіли, дітки, всі
рівненько,
Усміхнулися гарненько,
Настрій на
урок взяли
Й
працювати почали.
Працюватимем старанно,
Щоб
почути у кінці,
Що
у нашім шостім
класі
Учні просто
молодці.
Дорогі
діти! Сьогодні в
нас незвичайний урок.
9 листопада ми відзначаємо День
української писемності й
мови. Гляньте‚ будь ласка‚ на епіграф
уроку. Як ви
розумієте його? (Відповіді учнів). Справді, мова
– це душа
народу‚ його найбільше й
найдорожче добро. Ми
так звикаємо до
неї‚ що здається‚
що ми її
добре знаємо. Щоб
не виникало в
нас такого враження‚ потрібно наполегливо
працювати.
Літературна хвилинка
А зараз учениця
нам продекламує поезію
В. Симоненка “Моя мова”.
Моя мова
Все в
тобі з’єдналося‚ злилося
–
Як і
помістилося в одній!
Шепіт зачарований
колосся,
Поклик із
катами на двобій.
Ти даєш
поету дужі крила,
Що підносить
правду в вишину,
Вченому ти
лагідно відкрила
Мудрості людської
глибину.
І тобі
рости, не в'януть
зроду,
Квітувать в
поемах і віршах,
Бо в тобі
– великого народу
Ніжна і
замріяна душа.
В. Симоненко
II. Актуалізація опорних
знань учнів
1. Перевірка домашнього
завдання
Вправа 201.
2. Орфографічна хвилинка.
Словниковий диктант
Предорогий, прехитрий,
притрусити, приміський, прізвисько, прірва, роз'єднаний, сформувати,
притягнути, безхмарний,
беззахисний, від'єднати.
У
словах визначити префікси .
3. Робота
біля дошки
Вставити пропущені букви.
Сам..хід, житт..пис, нос..ріг,
верб..ліз, чорн..зем, заліз..бетон, земл..трус, чорн..гуз, овоч..сховище, ліс..степ, вищ..згаданий.
Самохід, життєпис,
носоріг, верболіз, чорнозем,
залізобетон, землетрус,
чорногуз, овочесховище, лісостеп,
вищезгаданий.
4. Робота
з картками
Варіант 1
Від
поданих слів утворити
прикметники за допомогою
суфікса -н-. Зразок: аптека –
аптечний.
Безпека – безпечний‚
смак –
смачний‚
вік –
вічний‚
сонце – сонячний‚
пшениця – пшеничний‚
серце –
сердечний.
Варіант 2
За допомогою
суфікса -ськ- утворити
від поданих іменників
назви мов. Зразок:
іспанці – іспанська.
Українці – українська‚
білоруси – білоруська‚
німці – німецька‚
шведи – шведська‚
чехи – чеська‚
французи – французька.
Отже‚ виконуючи
ці завдання‚ ми
пригадали‚ як утворюються
нові слова за
допомогою суфіксів -ськ-
та -н-.
III. Повідомлення теми,
мети уроку
Тема ця
хоч непроста, та для нас
цікава.
Будуть в
ній прості слова,
буде і забава.
І в
скарбничку мовну цю,
поки вивчим тему,
Скарбів мовних
пребагато ми з вами
зберемо.
Будуть в
ній знання й
уміння, правила й
завдання,
Думки вашої
творіння і оповідання,
І пісні,
й загадки ваші,
й власна ваша
казка.
Тему нашого
уроку запишіть будь
ласка.
Л. Швед
(Учні записують
тему у зошит.)
IV. Мотивація навчальної
діяльності учнів
Проблемне питання
Для чого
нам потрібно вивчати
правопис складних слів?
V. Сприйняття й
засвоєння учнями нового
матеріалу
1. Слово
вчителя
Через дефіс
пишемо:
1) складні слова,
утворені поєднанням незалежних
слів: школа-інтернат, шафа-купе, купівля-продаж, диван-ліжко;
2) імена казкових
персонажів: Вовчик-Братик, Лисичка-Сестричка, Іван-Побиван;
3) назви деяких
рослин: євшан-зілля, мати-й-мачуха, сон-трава;
4) слова з
іншомовним елементом міні:
міні-диктант.
Разом
З
першою частиною радіо-, авіа-, авто-, мото-, анти-, інтер-, контр-, ультра-, псевдо-: кінозірка, фотоальбом,
автоклуб, антивоєнний,
інтернаціональний, контрудар, ультразвук.
2. Робота з підручником
1) опрацювання теоретичного
матеріалу, с. 118-119;
2) виконання вправ.
Вправа 207 (усно)
Вправа 208 (письмово)
Авіапошта, аеропорт,
гідромасаж, фотомодель, телешоу, дискотека, автостоп,
радіостанція, веломотоспорт.
Вправа 209 (письмово)
Мікроскоп, авіаквиток,
кінопроба, грамзапис, автостоянка, фотосесія, космодром,
геологія.
3. Творчий диктант
Записати
слова, з одним
із них скласти
речення.
Фотоапарат, путь-дорога, авіадиспетчери, хліб-паляниця, хліб-сіль.
Авіадиспетчери повідомили
про приліт літака.
4. Фольклорна скарбничка
А зараз
пропоную трохи відпочити
і пригадати прислів'я
та приказки про мову.
Встановити відповідність
між прислів'ями та приказками.
1. Мова
– ...
... зложиться мова.
2. Слово
до слова – ... ... не спіймаєш.
3. Слово
– не горобець‚
вилетить –... ... душа народу.
4. Слово
– срібло‚... ...
той сам
себе стидається.
5. Хто
своєї мови цурається‚... ... мовчання
– золото.
Записати
прислів'я‚ що сподобалось
найбільше.
1. Мова
– душа народу.
2. Слово
до слова –
зложиться мова.
3. Слово
– не горобець‚
вилетить – не
спіймаєш.
4. Слово
– срібло‚ мовчання
– золото.
5. Хто
своєї мови цурається‚
той сам себе
стидається.
5. Гра
“Хто швидше”
За
7 хвилин утворити
слова способом осново-
і словоскладання від поданих
пар слів.
Зорі‚ падати;
земля, трусити; хліб,
сіль; хліб, робити;
сон, трава; праця, любити;
кіно, зірка.
Зорепад,
землетрус, хліб-сіль, хлібороб,
сон-трава, працелюб, кінозірка.
6. “Ти
– коректор”
Прочитати
текст. Правильно записати
складні слова.
На кам’яному
схилі ледь видніється
лісникова хата з
гнучкою радіо-щоглою. Від хати
по крутизні в’ється
стежечка вниз до
потоку. Що-ранку спускається нею
босо-ніж чорняве засмагле
дівча років десяти. Це
– Нателла‚ лісникова
донька.
Радіощоглою‚ щоранку‚
босоніж.
VI. Закріплення
вивченого матеріалу
Розподільний диктант
У
першу колонку записати
складні слова, які
пишуться разом, у другу
– через дефіс.
Землетрус‚
аудіотехніка‚ авіапошта‚ мати-й-мачуха‚ шафа-купе‚
євшан-зілля‚ фотоальбом‚ міні-диктант‚ кінострічка‚
радіостанція.
Разом
Через дефіс
Землетрус,
Мати-й-мачуха,
аудіотехніка,
шафа-купе,
авіапошта,
євшан-зілля,
фотоальбом,
міні-диктант.
кінострічка,
радіостанція.
Творча робота
Написати
твір-мініатюру «Українська мова
барвінкова».
VII. Підбиття підсумків
уроку
«Мікрофон»
– Сьогодні на
уроці я навчився
(навчилася)...
– Через дефіс
пишуться слова...
– Разом пишуться
складні слова...
– Найскладнішим для
мене було...
– Найцікавішим для
мене було...
VIII. Домашнє завдання
§ 13, вправа
211.
Список використаної
літератури
1. Багмут Л. В. Правопис складних
слів // Вивчаємо
українську мову та літературу.
– № 19-21‚
липень. – 2011.
– С. 26-28.
2. Великий
зведений орфографічний словник
сучасної української лексики /
Уклад. і голов. ред.
В. Т. Бусел. – К.‚ Ірпінь:
ВТФ «Перун», 2003. – 896 с.
3. Головко
В. В. Українська мова.
6 клас : Плани-конспекти для
шкіл з українською мовою
навчання / В. В.
Головко. – Х.
: Видавництво «Ранок», 2012.
– С. 102-104.
– (Новий майстер-клас).
4. Коротич
К. В. Грамотій. Українська
мова. 6 клас.
Зошит для успішного набуття
орфографічних та пунктуаційних
навичок (для шкіл з
українською мовою навчання)
/ К. В.
Коротич. – Х.
: «Ранок», 2011. – С. 7-8‚
10-14.
5. Омельчук
Р. А. Українська
мова. 6 клас.
I семестр /
С. А. Омельчук, А.
І. Ляшкевич, М. В.
Чаловська. – 2-ге вид., переробл. та доповн.
– Х. : Вид.
Група «Основа», –
2011. – С.
75-76. – (Серія
«Мій конспект»).
6. Стефанович
Т. В. Мово
моя українська, мово
моя материнська // Вивчаємо
українську мову та
літературу. – №
16-18‚ червень. –
2012. – С. 70-73.
Індивідуальні завдання.
Робота у групах.
Варіант 1
Від
поданих іменників за
допомогою суфіксів -ов-, -ев- (-єв-) утворити прикметники.
Визначити суфікси.
Зразок: березень
– березневий.
Груша – ‚
ситець
– ‚
нуль – ‚
алюміній – ‚
дощ
– ‚
магній
– ‚
служба
– ‚
вересень – ‚
травень – ‚
кварц
– .
Варіант 2
Вставити
в подані слова
пропущені літери. Визначити
суфікси.
Турист..чний‚ ортопед..чний‚ археолог..чний‚ юрид..чний‚ геро..чний‚ косм..чний‚ психолог..чний‚ академ..чний‚ сцен..чний‚ ірон..чний.
Тема. Написання не
з прикметниками.
Мета: ознайомити учнів з
особливостями написання не з
прикметниками;
формувати вміння
знаходити орфограму та
обґрунтовувати
вибір написання;
розвивати творчі
здібності, логічне мислення;
виховувати любов
до звичаїв і
традицій свого народу.
Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний
матеріал.
Тип уроку: засвоєння нових
знань
Девіз уроку: «Вперед до
поставленої мети».
Як лютий не
лютуй, а на весну
брів
не хмур.
Народне прислів'я
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вступне слово вчителя
Доброго дня усім! Наперекір
сердитій зимі дарую
вам щирі вітання
і усмішку. А
ви сьогодні вже
усміхались перехожим? Сказали
гарні слова рідним?
Якщо так, то
день буде сонячним,
а завдання на
уроці легкими і
зрозумілими. Давайте бачити
прекрасне довкола: у
притихлому небі, морозяному
візерунку. Тоді кожна
прожита хвилина сповниться
красою, добром і
любов'ю до людей,
до рідної землі.
Любі діти,
у наш клас
Завітали гості щирі.
Привітайте в добрий
час
Гостей посмішкою й
миром.
Ми вам раді,
добрі люди,
І вітаєм щиро
вас.
Та запрошуєм ласкаво
На урок у
шостий клас.
Цей урок
я хочу розпочати
народним прислів'ям: «Як
лютий не лютуй,
а на весну
брів не хмур!»,
адже у нас
сьогодні свято.
-
Діти‚
пригадайте‚ яке свято
ми відзначаємо 15
лютого? Що ви
про нього знаєте?
Повідомлення учнів
про Стрітення
Учень 1. Стрітення –
це свято початку
весни. Головним дійством
у цей день було
освячення вогню й
води. Стрітенські свічки
вважали чарівними‚ а називали
їх “громницями”.
Учень
2. Свічки запалювали
і ставили перед
образами під час грози‚
щоб оберігати людей і худобу
від грому‚ щоб
весняна повінь не зашкодила
посівам‚ а мороз
не побив дерева.
Учень 3. Цінували і
“стрітенську” воду‚ набрану
з-під стріхи й освячену
в церкві. Вважалося‚
що ця вода
допомагає проти хвороб. Нею
кропили та поїли
худобу.
Учень 4. У народі
казали‚ що на
Стрітення зима зустрічається з літом.
Зима й літо
сперечаються між собою
– кому йти‚
а кому вертатися?
Учень 5. А ще
в цей день
наші пращури спостерігали
за погодою, за тим,
яким буде літо,
майбутній урожай.
-
А
які прикмети ви
знаєте? Спробуємо, діти,
і ми поспостерігати за погодою.
Учень 5. Якщо на
Стрітення відлига, слід
чекати ранню і
теплу весну.
Учень 6. Якщо день
Стрітення теплий і
сонячний, то і
весна тепла.
Якщо на Стрітення
не видно сонечка,
то слід чекати
сильних морозів.
Слово вчителя
Стрітення –
християнське свято зустрічі
благочестивого старця Симеона
та пророчиці Анни
із 40-денним Ісусом‚
якого Марія та
Йосиф принесли у
храм. Симеон узяв
Боже Немовля до
рук і сказав:
«Тепер я можу
спокійно вмерти, тому
що бачив Сина
Божого».
II. Актуалізація опорних
знань учнів
1. Перевірка домашнього
завдання
Вправа 440 (I група),
439 (II група).
2. Інтелектуальна розминка
(«Незакінчене речення»)
1. Прикметник
– це...
2. Він
змінюється за... (Родами,
числами, відмінками).
3. Найчастіше
у реченні виступає...
(Означенням, рідше - присудком).
4. За
значенням прикметники поділяються
на такі три
групи... (Якісні,
відносні, присвійні).
5. Проста
форма вищого ступеня
порівняння утворюється за
допомогою суфіксів... (-ш-, -іш-).
6. Проста
форма найвищого ступеня
порівняння утворюється...
(Шляхом додавання
префікса най- до
форми вищого ступеня порівняння).
7. Прикметники
мають такі дві форми...
(Повну і коротку).
8. Прикметники
поділяються на такі
групи... (Тверду і
м'яку).
9. Прикметники
з основою на -лиций належать
до... (Мішаної групи).
3. Індивідуальні завдання.
Робота у групах
На попередньому уроці
ми вивчали тему «Літери о, е
(є), и,
і у прикметникових суфіксах
-ов-, -ев- (-єв-), -ичн-,
-ічн- (-їчн-)», тож
покажіть, як ви
засвоїли її.
Варіант 1
Від поданих
іменників за допомогою
суфіксів -ов, -ев- (-єв-) утворіть прикметники. Визначте
суфікси.
Зразок: березень – березневий.
Груша‚ ситець‚ нуль‚
алюміній‚ дощ‚ магній‚
служба‚ вересень‚ травень‚ кварц.
Грушевий‚
ситцевий‚ нульовий‚ алюмінієвий‚ дощовий‚ магнієвий‚ службовий‚ вересневий‚ травневий‚ кварцовий.
Варіант 2
Вставити в подані
слова пропущені літери.
Визначити суфікси.
Турист..чний‚ ортопед..чний‚ археолог..чний‚ юрид..чний‚
геро..чний‚косм..чний‚
психолог..чний‚
академ..чний‚ сцен..чний‚ ірон..чний.
III. Повідомлення
теми, мети уроку
Сьогодні
на уроці ми продовжуємо
вивчати прикметник. А тема
нашого уроку: «Написання не
з прикметниками». (Запис
у зошити дати і
теми).
«Мікрофон»
– Сьогоднішній
урок навчить мене..
(Правильно писати не
з прикметниками).
IV. Мотивація
навчальної діяльності учнів
Проблемне питання
–
Навіщо нам потрібні
знання цієї теми?
(Ці знання і
вміння потрібні для покращення
орфографічних навичок).
V. Сприйняття
й засвоєння учнями
нового матеріалу
1. Слово
вчителя
Прикметники з не пишемо
разом:
1) якщо
без не не
вживається: недбалий,
неозорий, ненависний, негайний;
2) якщо
до прикметника з не можна
дібрати синонім: невеликий
- малий, неширокий -
вузький, невисокий -
низький, незрячий -
сліпий.
Окремо:
1) якщо
у реченні є
протиставлення: не
широкий, а вузький;
не малий, а великий;
2) якщо
прикметник є у
реченні присудком: Я
тут не самотній. Це місто
не велике. (Між не і
прикметником можна вставити
є).
Завжди
пишемо разом прикметник
з префіксом недо-:
недовчений, недопечений.
2. Робота з підручником
1) опрацювання
теоретичного матеріалу, с. 213;
2) виконання
вправ
Вправа
448 (усно).
Вправа 450
(письмово)
1. Нещасних.
2. Непоступливих. 3.
Неспокійна. 4. Не
лінивим. 5. Непохитна.
6. Недоречний.
Вправа 449
(письмово)
Складний
– непростий. Терміновий
– невідкладний. Прикрий
– неприємний. Тривожний –
неспокійний.
Слово
вчителя
До
нас у гості завітала
королева Орфографія‚ тому
проведемо орфографічну хвилинку.
3. Орфографічна
хвилинка. Словниковий
диктант
Невисокий,
некрасивий, негайний; не
дорогий, а дешевий,
незначний, невтішний, невиразний,
небуденний, невгамовний, невтомний,
недовчений, недбалий.
4. Лексична
розминка «Хто перший»
Дібрати до
поданих слів прикметники-синоніми з не.
Зразок: дешевий
- недорогий.
Малий (невеликий), безрадісний (невеселий), поганий
(недобрий), помилковий (невірний),
бідний (небагатий), чистий
(небрудний), фальшивий (неправдоподібний).
5. « У гостях
у королеви Фразеологіі»
Відновити фразеологізми, уставивши
з довідки потрібні
за змістом прикметники з
часткою не.
1.
... на розум.
2. ... проби.
3. Хома... .
4. Глянути ...
оком. 5. ... голосом.
6. Побила лиха
та ... година.
7. ... сила
поплутала.
Довідка: не/
високої, не/ людським,
не/ багатий, не/ чиста,
не/вірний, не/добрим, не/щаслива.
1. Небагатий
на розум. 2.
Невисокої проби. 3. Хома
невірний. 4.
Глянути недобрим оком.
5. Нелюдським голосом.
6. Побила лиха
та нещаслива година. 7.
Нечиста сила поплутала.
6. Хвилинка
відпочинку. Гра «Хто
швидше».
Розгадати
кросворд. Уписати в
порожні клітинки прикметники
з не відповідно до
поданих характеристик.
По
горизонталі: 1. Той,
якого не можна
перемогти, перебороти. 2.
Той, який заслуговує
осуд, викликає заперечення
чого-небудь. 6. Той,
який не може
довго всидіти на
одному місці.
По
вертикалі: 3. Той,
якого не можна
побачити. 4. Той,
без якого не
можна обійтися. 5.
Той, який не
міняє свого положення. 7. Який
не має відхилень
від чого-небудь.
Ключ. 1.
Нездоланний. 2. Негативний.
3. Незримий. 4. Необхідний. 5.
Непорушний. 6. Непосидючий.
7. Неухильний.
7.
Фольклорна
скарбничка.
Завершіть та запишіть
прислів'я.
Завжди винуватий
бідний, а не...
Хоч не красне,
але... У гостях будь
не примітливий, а...
Питай не старого,
а...
Довідка: бувалого, багатий, власне, привітливий.
Завжди
винуватий бідний, а не багатий.
Хоч не красне,
але власне. У
гостях будь не
примітливий, а привітливий.
Питай не старого,
а бувалого.
8. Антонімічний
калейдоскоп
До поданих прикметників
доберіть два антоніми
з не і без
нього.
Зразок: здоровий
– нездоровий‚ хворий.
Веселий‚
живий‚ правдивий‚ злий‚
добрий‚ широкий‚ високий‚
вузький‚ твердий‚ ранній‚
чистий‚ далекий.
Веселий
– невеселий‚ сумний‚
живий – неживий‚ мертвий‚
правдивий – неправдивий‚
брехливий‚ злий – незлий‚
добрий‚ добрий –
недобрий‚ поганий‚ широкий
– неширокий‚ вузький‚ високий – невисокий‚
низький‚ вузький – невузький‚
широкий‚ твердий –
нетвердий‚ м’який‚ ранній
– неранній‚ пізній‚ чистий
– нечистий‚ брудний‚
далекий – недалекий‚ близький.
VI. Закріплення
вивченого матеріалу
1. Розподільний
диктант
У першу
колонку запишіть прикметники, які
з не пишуться разом, у
другу - окремо.
Небезпечний, небідний,
невблаганний, невгамовний, невдалий,
не великий, а малий;
невтішний, не гарячий,
а холодний; недбалий, недостатній, недоречний,
не веселий, а
сумний; недовчений, негайний.
Разом
Окремо
Небезпечний, Не великий,
а малий,
небідний,
не гарячий, а
холодний,
невблаганний,
не веселий, а
сумний.
невгамовний,
невдалий,
невтішний,
недбалий,
недостатній,
недоречний,
недовчений,
негайний.
2. Пояснювальний диктант.
Пояснити написання
прикметників з не.
1. Грай,
мій лірник не\видющий!
2. Не\вмирущими будьте,
дуби! 3. Не/широка річка снувала
свої сині шовки.
4. З темної
гущавини садка доносилось не/стямне
щебетання соловейків. 5.
Були нам не/досяжні букварі, як
довоєнні видива казкові...
3. Спостереження над
мовним матеріалом. Робота
у парах
З народних прикмет
виписати прикметники. Визначити
їх розряд за значенням
та групу.
1. Якщо
день Стрітення теплий
і сонячний, то
і весна тепла. 2.
Як на Стрітення
зі стріх капає,
ще велика буде
зима. 3. Якщо
на Стрітення не видно
сонечка, то слід
чекати сильних морозів.
Теплий
- якісний, тверда.
Сонячний - відносний,
тверда. Велика- якісний, тверда.
Сильних - якісний,
тверда.
4. Творча
лабораторія.
Напишіть твір-мініатюру на
тему «Зимовий пейзаж»,
використовуючи не з прикметниками.
Орієнтовний зразок
Зима цього
року видалась ніжною
і чарівною. Особливими
і незвичайними були її
ночі. Місяць, що
піднімався з-за снігів,
був привітним, щирим, небуденним.
Половина його сиділа
в снігу, і здавалось,
що хтось невидимий,
але теж веселий,
оре землю золотим плугом.
На неосяжному просторі неба
місяць схожий на доброго
чарівника, що освітлює
нічний шлях.
Зорі,
особливо виразні, яскраві,
які тільки бувають
у морозні зимові
ночі, підморгували, блимали
на небосхилі і
дарували усім радість.
Зима
- це все-таки
не сумна, а
весела пора року.
5. “Ви
нам – слово‚
ми вам –
десять”.
Назвіть слово на
одне з вивчених
правил команді-суперниці‚ вона повинна
назвати десять
прикметників на це
саме правило.
Можна дібрати синонім : невеселий, невеликий,
незрячий, недовгий,
неспокійний, неправдивий, нетривалий,
нещирий, нешкідливий,
неширокий, непривітний.
VII. Підбиття
підсумків уроку
Рефлексійна анкета
Під
час уроку я...
Дізнався (дізналася)...
Навчився (навчилася)...
Зрозумів (зрозуміла)...
Мене захопило...
Я не вмів (вміла), а
тепер...
«Мікрофон»
– Знання
з теми “Написання не
з прикметниками” необхідні
для того‚ щоб...
Заключне
слово вчителя
А тепер
кожному із вас
я подарую квітку
королеви Орфографії‚ щоб ви
запам’ятали написання не
з прикметниками. Оскільки ми
гарно попрацювали на
уроці, то неодмінно
переможе весна, символом
якої є ця
квітка. Свій урок хотіла б
завершити рецептом щастя‚
якого бажаю усім
нам і нашим
гостям. Рецепт щастя
Візьміть
чашу терпіння.
Налийте
туди повне серце
любові.
Вкиньте
дві пригорщі щедрості.
Хлюпніть
туди ж гумору.
Притрусіть
добротою.
Додайте
якомога більше віри.
І
все це добре
перемішайте.
Потім
намажте на шматок
відпущеного нам життя.
І
пропонуйте всім‚ кого
зустрінете на своєму
шляху.
VIII. Домашнє
завдання
§ 30,
вправа 453, завершити
написання твору-мініатюри.
IX. Оцінювання
учнів.
Тема. Урок узагальнення і
систематизації знань. Підсумковий
урок
Мета: узагальнити й
систематизувати знання, здобуті
п'ятикласниками протягом
року; розвивати логічне
й
образне мислення, пам'ять, увагу,
зв'язне мовлення;
виховувати любов
до рідного слова.
Обладнання: підручник, дидактичний
матеріал
Тип уроку: урок узагальнення та
систематизації знань, урок-змагання
Хід уроку
I. Актуалізація опорних
знань учнів
Перевірка домашнього завдання
Вправа 620
Земля – земляний‚
землеробство‚ земельний.
Сонце –
сонячний‚ сонцезахисний.
Працювати – праця‚
працьовитий.
Наполегливий – наполегливість.
II.
Повідомлення
теми, мети уроку
Інструктаж щодо
проведення «Філологічного експресу»
Клас ділиться
на дві групи, які
обирають собі назву та капітана:«Юні філологи» і
«Веселі лінгвісти».
III. Повторення, узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
1. Слово вчителя
Дорогі діти!
Ось і пролетів
непомітно ще один навчальний рік,
протягом якого ми наполегливо крок
за кроком мандрували
прекрасною країною, назва
якій – Мовознавство.
А сьогодні‚ підбиваючи
підсумки нашої роботи
(у нас передостанній
урок), я пропоную
вам промчатися у
«Філологічному експресі» і
зупинитися на основних
станціях та узагальнити
вивчене.
Зичу вам
натхнення, успіху, нехай
ваша подорож буде
цікавою та корисною. Нехай
переможе найсильніший!
2.
Подорож країною «Мовознавство»
Станція «Синтаксис
та Пунктуація»
Ми з
вами потрапили на
станцію, над якою промчалося стихійне
лихо. Помилка-лиходійка накоїла шкоди,
тож ми повинні встановити мир і
спокій на станції.
1. Відредагуйте
подані словосполучення.
Пробачте мене,
дотримати слово, опанувати
наукою, приймати участь, самі
низькі ціни, оволодіти
знання, називати по
імені, пів другої.
Пробачте мені,
дотримати слова, опанувати
науку, брати участь, найнижчі ціни,
оволодіти знаннями, називати
на ім'я, о пів на другу.
2.
Помилка знищила всі
розділові знаки в
реченнях. Відновіть їх.
Кома
і крапка найдавніші
розділові знаки.
Вони
з'явилися в друкованих
книгах XVI.
Кома
слово з латинської мови.
У латинській мові
воно мало таке значення
кую б'ю відсікаю
відрубую відділяю. Крапка
це переклад з латинського
слова пунктум. Це слово
дало такі назви пункт пунктуація пунктир пунктуальний
пунктограма. Тире слово
французьке що означало тягти. Першим
застосував цей розділовий
знак М. Карамзін на початку
XIX. Апостроф наймолодший
правописний знак нашого
письма. З'явився він в
українській граматиці і
набув правописних прав
у XX столітті. Назва
взята з давньої грецької
мови. Там вона
означала кривий зігнутий повернутий.
( Із книги «Дванадцять
місяців»)
3. Негідниця
помилка повністю зруйнувала
речення. З поданих
слів складіть речення, розберіть їх синтаксично.
На, невеличка, ночували,
річка, геологи, берег. (I)
Розбудити, одна,
геологи, гуркіт, ніч . (II)
Геологи ночували
на березі невеличкої
річки. – Речення просте‚ розповідне‚
неокличне‚ поширене‚ двоскладне‚ неускладнене.
Однієї
ночі геологів розбудив
гуркіт. – Речення просте‚ розповідне‚ неокличне‚ двоскладне‚
поширене‚ неускладнене.
Станція “Текст”
Якийсь
недбалий подорожній випадково
прихопив із собою кінцівку тексту.
Прослухайте початок оповідання
і продовжіть його сюжетну
лінію. Дайте назву тексту‚
визначте тип та стиль
мовлення.
У класі
тихо-тихо. Іде контрольна.
Вчителька підійшла до Зіни. Її здивувало‚ чого
Зіна заглядає за пазуху‚
щось шепоче‚ усміхається.
Від подиву вчителька зупинилася:
з-за пазухи дівчинки
виглянуло маленьке-маленьке кошеня...
Вчителька глянула на
кошенятко, і воно
їй сподобалося. Вона
хотіла посварити Зіну і
поставити їй двійку, але не
змогла. Тваринка була така
мила і пухнаста,
що вчителька одразу
ж подобрішала. Вона наказала
дівчинці забрати кошеня додому
і більше не
приносити на контрольну роботу.
Станція «Фортеця
чотирьох королев»
Щоб потрапити у фортецю, треба виявити неабияку
кмітливість.
1. Розшифруйте
логогрифи, слова-відгадки запишіть
графічно та зробіть їх
транскрипцію.
1)
віднявши перший звук, перетворіть
заплетене волосся на
комаху.(Коса- оса. [коса] -
[оса];
2) вилучивши звук, зробіть з
підземного комахоїдного ссавця
хатню тваринку. (Кріт - кіт, [кр'іт]
- [к'іт]);
3) переставивши
склади, зробіть з розпорядження
державну скарбницю.(Наказ —
казна, [наказ] - [казна]).
2. Незважаючи
на високі міцні мури,
і тут завдала неабиякої шкоди помилка. Давайте її знищимо, відкорегувавши поданий
текст.
Слово
«мікроскоп» має грекське
походження: перша часть означає
«маленький» друга «спостереження». Одже значення назви спостереження за чимось
маленьким. Це пристрій, який
використовуют для розглядання
крихідних предметів які
не можна побачити
неозброєним оком. Самим
простішим мікроскопом важают
збільшувалне стікло, яке
використовуют із давніх часів.
Перший складний мікроскоп, було винайдено приблизно міжду 1590 та 1610 роком.
Хоча ніхто не знає ім'я венахідника, це одкритіє ототажнюють з Галілео
Галілеєм.
(З енциклопедії)
Слово
«мікроскоп» має грецьке походження :
перша частина означає «маленький»,
друга – “спостереження”. Отже‚
значення назви –
спостереження за чимось маленьким. Це пристрій‚
який використовують для
розглядання крихітних предметів‚
які не можна побачити
неозброєним оком. Найпростішим
мікроскопом вважають збільшувальне
скло‚ яке використовують із
давніх часів.
Перший
складний мікроскоп було винайдено
приблизно між 1590 та 1610
роком. Хоча ніхто не
знає імені винахідника‚ це відкриття
ототожнюють з Галілео Галілеєм.
Після гостини у
“Фортеці чотирьох королев”
вирушаємо до двох
сестер‚ Лексикології та
Фразеології.
Станція “Лексикологія
та Фразеологія” 1.Пояснити лексичне значення
поданих слів та скласти
із ними речення.
Ключ‚
зненацька‚ співчувати.
Цей великий
ключ не підходив до маленького замка.
Дощ
захопив його зненацька
в полі.
Друзі‚
треба вміти співчувати
своєму ближньому.
2. Складіть синонімічний
ряд до слова говорити
(передавати словами думки).
Говорити – розмовляти‚
казати‚ бесідувати‚ мовити‚
промовляти‚ ректи‚ проректи‚ балакати‚
гомоніти.
3. Поясніть значення фразеологізмів.
Накивати
п’ятами (втекти),
прикусити язика (замовчати), розбити глека (посваритись), зарубати
на носі (запам'ятати), ахіллесова
п'ята (вразливе місце),
собака на сіні (скупий).
І остання
станція на шляху
нашого експресу – “Будова
слова”
Станція “Будова слова”
1. Кросворд “Сходинки
слів”. Заповніть східці
спорідненими словами.
САД
САД ... ... Садив
САД ... ... ... Садити
САД ... ...
... ... Садіння
САД ... ...
... ... Садовий
2. Гра “Хто більше”.
Від поданих слів
утворіть якомога більше нових
слів за допомогою
префіксів.
Шити‚ працювати‚
сидіти‚ ходити.
Шити – зшити‚ розшити‚
пришити‚ перешити‚ обшити‚
нашити.
Працювати – спрацювати‚
перепрацювати‚ напрацювати.
Сидіти –
пересидіти.
Ходити –
сходити‚ розходити‚ переходити‚
обходити‚ находити.
IV. Підбиття
підсумків уроку
Заключне слово
вчителя
Ось
і прибув наш
експрес до кінцевої
зупинки. Ви подолали
безліч перешкод, вигнали з
нашої казкової країни
Помилку-лиходійку, проявили
творчі здідності, ерудицію,
вміння працювати у
колективі. У нас немає
переможців і переможених.
Ви всі молодці,
бо гарно працювали на
уроці.
V. Домашнє
завдання
Підкреслити усі
члени речення. Зробити
повний синтаксичний аналіз речення.
Скоро
заб'ється їжак у
своє кубло на всю довгу
зиму. - Речення просте, розповідне,
неокличне, двоскладне, поширене,
неускладнене.
VI. Оцінювання
учнів.
Немає коментарів:
Дописати коментар