Про людину 1.Найважча професія – бути Людиною.
Хосе Марті
2. Ти
вічна й одна. Людина‚
дитя землі
й простору.
Олег Ольжич
3.
Людина... Подивишся зовні
– побачиш звіроподібну
істоту‚ зазирнеш усередину
– визнаєш божество.
Дж. Мірандола
4.
Ми пізнаємо людину
не за її
знаннями‚ а за тим‚
чому вона радіє.
Р. Тагор
5.
Людино, не збезчести
в собі Людину!
Жан-Жак Руссо
6.
Людина не що
інше, як те,
чим вона робить
сама себе.
Ж.-П. Сартр
7.
На те з
нас кожен і
людина,
Щоб
у житті правдиво
йшов,
Щоб
зігрівала триєдина
Надія,
Віра і Любов.
Д. Білоус
Про
батьківщину, рідний край,
Україну
1.
Любить людей мене
навчила мати
І
рідну землю, щоб
там не було.
А. Малишко
2.
Свою Україну любіть.
Любіть
її. Во время
люте,
В
остатню тяжкую минуту
За
неї Господа моліть.
Т. Шевченко
3.
Всі народи
рівні. А земля
Там
найкраща, де вродився
ти!
Д. Павличко
4. Народ
мій є! Народ
мій завжди буде!
Ніхто не
перекреслить мій народ! В. Симоненко
5. Хто
зневажає рідний край,
той серцем немощний.
Т. Шевченко
6. Народ, який
не знає свого
минулого, не має
майбутнього.
О.
Довженко
7. Благо народу –
найвищий закон.
Цицерон
8. Можна все
на світі вибирати‚
сину.
Вибрати не
можна тільки Батьківщину.
В. Симоненко
Про життя‚
моральні якості людини
1.Роби
тільки те, що
духовно вивищує тебе,
і будь певен,
що тим самим
ти більш за
все можеш бути
корисним суспільству.
Лев Толстой
2. Життя – це боротьба‚
боротьба – це справжнє
життя.
Олена Теліга
3. Не за
обличчя судіть‚ а за серце.
Г. Сковорода
4. Жити
– це не значить
тільки брати‚ а
й давати.
Д. Ткач
5. Живе лише
той‚ хто не
живе для себе‚
Хто
для других виборює
життя.
В. Симоненко
6. Життя
– воно тому
й життя‚ що
вміє все: і
страждати, і радіти...
О. Гончар
7. Життя
– урок... Неначе мимохіть
суть істин пізнаєм.
Л. Скирда
8. Життя
дається людині на
добрі справи.
Г. Гайне
9. Життя
цінується не за
тривалістю‚ а за
змістом.
Сенека
10. Число років
ще не свідчить
про тривалість життя;
життя людини вимірюється тим,
що вона зробила
й відчула в
ньому.
С. Смайле
11. Добро на
світі творять,
А
зло на світі
– роблять.
П. Скупець
12. Важко
навчити добра моралями‚
легко –
прикладами.
Народна мудрість
13. Крізь прекрасну
природу світиться краса
душі людської.
М. Рильський
14. І найкраще
– знаю нині
–
коли
совість підказала‚
так
зробить добро людині‚
щоб
вона про це й
не знала.
Д. Білоус
15. Правда у
вогні не горить
і в воді
не тоне.
16. І хто
б там що кому
не говорив‚
а
згине зло і
правда переможе.
Л. Костенко
17. Здавна
кажуть добрі люди‚
Ближніх Бог
велів любити.
І
завжди для всіх
і всюди
треба
нам добро робити.
Д. Білоус
18. Тільки правди
в брехні не розмішуй‚
Не
ганьби все підряд
без пуття‚
Бо
на світі той
наймудріший‚
Хто
найдужче любить життя.
В. Симоненко
19. Життя – це
театр‚ а люди
в ньому – актори.
В. Шекспір
20. У
цьому світі є тільки
одна річ‚
перед якою повинні
схилятися‚ – це геній‚ і
одна річ‚ перед
якою слід упасти
на коліна‚ –
це доброта.
В. Гюго
21.Недостатньо володіти мудрістю‚ треба вміти
користуватися нею.
Цицерон
22. Краще
терпіти нужду і
бути веселим‚ ніж
жити в розкошах‚
не знаючи почуття радості.
Епіктет
23.Немає
величі там‚ де нема простоти‚
добра і правди.
Л. Толстой
24.І
тільки той прожив
немарно‚
Хто злу ішов наперекір.
І.
Муратов
25. Життя
– це
боротьба‚ готуйтесь до
неї.
А. Лотоцький
26.Що може
бути шкідливіше за людину‚
яка не має
доброго серця. Г.Сковорода
27.Давайте
проживемо життя гідно...
Д. Лихачов 28.Ідеалом
для мене завжди
була доброта‚ самовідданість і
милосердя людської душі
в найрізноманітніших виявах.
Гр. Тютюнник
29.
Не турбуйся
про те, що
люди тебе не
знають, а турбуйся
про те, що
ти не знаєш
людей.
Конфуцій
30. У
двадцять років панує
почуття,
у тридцять –
талант‚ у сорок
–
розум.
Грасіан
31.
Жодна велика перемога
неможлива‚ якщо
їй не передує
мала перемога над
собою.
Л. М. Леонов
32. Кожен
є ковалем своєї
долі.
Клавдій
33. Від
себе не втечеш.
34.
Де мир і
любов‚ там ніколи
не ллється кров.
35.
Не потрібна солов’ю золота клітка‚
краща
йому зеленая вітка.
Народна творчість
36. Мало бачити.
Мало розуміти. Треба любити.
Нема загадки таланту.
Є вічна загадка любові.
Гр.
Тютюнник
37.
Добрі справи похвальби
не потребують.
В.
Шевчук
Афоризми.
Крилаті вирази
1. Лише за
допомогою писання можна
досягти легкості виступу.
Квінтіліан
2.
Єдина‚
відома мені розкіш‚ –
це розкіш людського
спілкування.
Антуан де Сент-Екзюпері
3.
Ніщо не
коштує так дешево
і не ціниться
так дорого‚ як ввічливість.
М. Сервантес
4.
Можна вибрать друга
і по духу
брата‚
Та
не можна рідну
матір вибирати.
В. Симоненко
5. Це
наше слово. Жить
йому повіки.
Народ
всевічний. Слово – наш
народ.
М. Вінграновський
6. О
слово рідне,
хто без тебе
я...
Олександр Олесь
7. Учи
неложними устами
сказати правду.
Т. Шевченко
«Муза»
8.
Раби – це нація‚ котра
не має Слова‚
Тому
й не може
захистить себе.
О. Пахльовська
9.
І йшли віки
І були
українці
і
сотворилося
СЛОВО
українське...
Степан Сапеляк
10. Слова
– це крила
ластівки‚ вона їх не
відчуває‚ але без
них не може
злетіти.
Ю.
Мушкетик
11.
Не треба
слів! Хай буде
тільки діло!
Олена Теліга
12. Є
два мистецтва, які
можуть піднести людину
на найвищий щабель:
одне – це
мистецтво гарного полководця‚ друге
– мистецтво гарного
оратора.
Цицерон
13. Слово
– найвеличніший володар:
видом мале й
непомітне, а справи творить
чудові – може
страх припинити і
печаль відвернути‚
викликати радість‚ посилити
жалість.
Горгій
14. Я
знаю‚ що нічого
не знаю.
Сократ
15. Людей
достойних і чесних
– чоловіків і
жінок – я
називаю щасливими‚
несправедливих і дурних
– нещасними.
Сократ
16. Внутрішньою
основою виховання дітей є
емоції. Перші дитячі відчуття –
це насолода і
страждання‚ саме вони
формують дитяче уявлення про
чесноти і благо.
Платон
17.
А найбільше покарання
– це бути
під владою людини
гіршої‚ ніж ти‚
коли сам ти
не погодився керувати.
Платон
18.
Справжнє красномовство не
потребує ні дзвонів‚
які скликали б
народ‚ ні поліції‚
щоб підтримувати порядок.
Емерсон
19.
Справді красномовним може
називатися той‚ хто
поєднав красномовство
розуму і серця
з красномовством доброчесності.
М. Кошанський
20.
Ораторська промова –
це не сума
матеріалів‚ зібраних з
різних джерел‚ а
оригінальний‚ народжений у
творчих муках твір.
Є. Ножин
21.
Оратор користується народною
прихильністю лише тоді‚
коли завчасно продумує‚
що буде говорити:
лише цим він
доводить свою відданість
народу.
Демосфен
22.
Ораторське мистецтво немислиме,
якщо оратор не
оволодів досконало предметом,
про який хоче
говорити.
Цицерон
23.
Усяка промова має
бути складена, наче
жива істота, –
у неї повинне
бути тіло з
головою й ногами‚
причому тулуб і
кінцівки повинні пасувати
один одному і
відповідати цілому.
Платон
24.
Воістину завжди там‚
де бракує розумних
доказів‚ їх замінює
гнів.
Леонардо да
Вінчі
25.
Виразний погляд‚ доречно
зроблений рух тіла
варті іноді значно
більше від усіх
промов.
Г. Гайяр
26. Передавайте
думки голосом і
словами‚ а очі
нехай доповнюють те‚ що
не передається мовленням.
К. Станіславський
27. Чіткий виклад
думок – незмінний
супутник розуму‚ найкраща його оздоба‚
і немає жодної
великої думки‚ яка
не виграла б
від викладу розумного й
гарного.
Ф. Вейсс
28. Щоб
домогтися чистоти мови‚
треба боротися за
чистоту людських думок і
почуттів. Для цього
існують великі сили
мистецтва.
К. Чуковський
29. Двоє
людей‚ що прагнуть
по-справжньому зрозуміти один одного‚
повинні спочатку посперечатися. Істина
– дочка дискусії‚
а не симпатії.
Г. Башляр
30. Немає
абстрактного учня. Мистецтво
й майстерність навчання
і виховання полягає в
тому‚ щоб розкривати
сили й можливості
кожної дитини‚ дати їй
радість успіху в
розумовій праці...
В. Сухомлинський
31. Я
– вогонь‚ я
– вітер‚ а
вони спинятися не
звикли.
Олена Теліга
32. ...Мова
є критерієм того‚
на якому рівні
знаходиться людська
культура. Л. Фейєрбах
33. Мово
рідна – вічна
таємнице!
В. Кучерук
34. Освіта
– це вид
гігієни. Письмо з
помилками – то
як невимиті руки...
В. Стус
35. Будь
самим собою‚ шукай
особистого шляху. Пізнай себе‚
перш ніж захочеш пізнати
інших. Перш ніж помітити коло
їх прав та обов’язків‚ віддай
собі звіт у
тому‚ на що
ти спроможний сам. Ти
сам – та
дитина‚ яку повинен
раніше ніж інших пізнати‚ виховати‚
навчити.
Я. Корчак
36. У
душі виношуємо слово‚
Лагідне й
безжальне‚ ніби криця.
Мово рідна‚
мово колискова‚
Совісті народної
дзвіниця.
В. Земляний
37. Усунути
деформацію мови. Очистити
її від спотворень.
Повернути нашій мові справжню
народну красу –
це справа честі
всіх нас‚ і старших‚
і молодших‚ це
природній обов’язок перед незалежною‚ вільною
Україною.
О. Гончар
38. Досконале
володіння мовою інтелектуалізує людину‚
робить її цікавим співрозмовником. У свою чергу‚
людина‚ що прагне вдосконалювати власне
мовлення‚ гідна поваги
як цивілізована‚ розумово розвинена
особистість.
Юрій Шевельов
39. Людину
возвеличує життя‚
Так
просто це звучить
і так велично.
Прожить би
всі хвилини до
пуття‚
Щоб
у кінці поставить
знак окличний...
А. Кичинський
40. Дивуєшся
дорогоцінності мови нашої:
у ній що
не звук, то подарунок, усе
крупно, зернисто, як
самі перла.
М. Гоголь
41. Мова
– це не тільки простий
символ розуміння‚ бо
вона витворюється в певній
культурі‚ в певній
традиції. В такому
разі – це найясніший вираз
нашої психіки‚ це
найперша сторожа нпшого
психічного я...
І. Огієнко
42. Доля
нашої мови залежить
і від того‚
як відгукнеться на
рідне слово наша душа‚
як рідне слово
бринітиме в цій
душі‚ як воно житиме
в ній.
О. Гончар
43. Багато
говорити і багато
сказати не є
те саме.
Софокл
44. Істинне
красномовство – це
уміння сказати все‚
що треба‚ і не більше‚
ніж треба.
Ф. Ларошфуко
45. Казка
– вигадка‚ проте
щось тут, браття,
не пусте!
О. Пушкін
46. Наша
мова – найважливіша частина
не тільки нашого
поводження‚ але й нашої
особистості‚ нашої душі‚
розуму‚ нашої здатності
не піддаватися впливам середовища.
Д. С.
Лихачов
47. ...
Навчіться уважно читати
поміж слів –
і вам відкриється
багато таємниць і принад
мови.
С. І.
Дорошенко
48. Твори
М. Стельмаха вражають
своїм дивним світом
української духовності й душі‚
народної мудрості й
народної педагогіки‚ прадавнім культом
маатері й батька‚
родини й землі.
В. Скуратівський
49. М.
Стельмах належить до тих митців‚
творчість яких відбиває подих нашої
складної й неоднозначної епохи
з її радістю
й стражданнями‚ надіями й
розчаруванням‚ пафосом звершень
і трагізмом втрат.
Л. А. Лисиченко
50. Буде
мова українська‚ буде
Україна‚ будемо й ми.
Василь Захарченко
51.
Слово – тінь справи.
Демокріт
52.
Мова –
дивовижно сильний засіб‚
але треба мати
багато розуму‚ щоб користуватися нею.
Гегель
53.
Несказане слово –
золоте.
Л. Толстой
54.
Хто осягає нове‚
пестячи старе‚ той
може бути вчителем.
Конфуцій
55.
Засобом і посередником
виховання повинна бути
любов‚
а метою людяність.
Белінський
56.
Секрет успішного виховання
полягає в повазі
до учня.
Емерсен
57.
Споконвіку було Слово‚
й
було Слово в
Бога.
Й
було Богом святе
Слово‚ –
все
постало з Нього.
58.
Вік живи –
вік учись.
59.
Люди‚ будьте взаємно
ввічливі!
Ліна Костенко
60.
Казка‚ гра‚ фантазія
– животворне джерело
дитячого мислення‚
благородних почуттів і
прагнень. Через казкові образи
в свідомість дітей входить
слово з його
найтоншими відтінками. Казка невіддільна від
краси.
В. Сухомлинський
61.
Без муки нема
науки.
62.
Усі слова були
уже чиїмись‚
Хтось ними
плакав‚ мучився‚ болів‚
З
них починав і
ними ж і
завершив.
Людей мільярди
і мільярди слів‚
А
ти їх маєш
вимовити вперше.
Ліна Костенко
63.
Історія – вчителька
життя.
Цицерон
64.
Наша дума‚ наша
пісня
Не
вмре‚ не загине...
От
де‚ люди‚ наша
слава‚
Слава
України!
Т. Шевченко
65.
Історія – це
пам’ять народу‚ його
свідомість і совість‚
засіб самоочищення‚
виховання прийдешніх поколінь.
З журналу
66.
Ми чуємо тебе‚
Тарасе‚ крізь століття‚
І
голос твій нам
душі окриля.
Встань
в новій красі‚
забувши лихоліття‚
Твоя‚
Тарасе‚ звільнена земля!
В. Симоненко
67.
Діти – се
наш дорогий скарб‚
се – наша
надія‚ се –
молода Україна.
Олена Пчілка
68.
Світ який –
мереживо казкове!
В. Симоненко
69.
Поезія – це
завжди неповторність‚
Якийсь
безсмертний дотик до
душі.
Л. Костенко
70.
Слово – це
найтонший різець... Вміти
користуватися ним – велике
мистецтво.
В. Сухомлинський
71.
Природу найлегше підкорити‚
підкоряючись їй.
Ф. Бекон
72.
Казка облагороджує людину‚
вселяє в її душу
віру‚ надію‚ любов...
Народна творчість
73.
Я рішуче ставлю
народну казку недосяжно
вище від усіх оповідань‚ написаних
навмисне для дітей
освіченою літературою.
К. Ушинський
74.
Тисячі речей забудете‚
а тих хвилин‚
коли люба мама
чи бабуся розповідала казки‚
не забудете до
смерті.
І. Франко
75.
І. Франко – це
розум і серце
нашого народу.
М. Рильський
76.
Прекрасна річ потребує
прекрасної оправи.
Народна мудрість
77.
Загадка мала як
іскра‚
але в ній
є всі ознаки
справжнього вогню.
М. Рибникова
78.
Л. Глібов – найкращий
український байкописець.
І. Франко
79.
Прислів’я –
дзеркало народного життя
з усіма своїми мальовничими
особливостями.
К. Ушинський
80.
Кожна епоха породжує
свого героя.
Корейське прислів’я
81.
І. Нечуй-Левицький –
всеобіймаюче око України.
І. Франко
82.
Якщо не знати
минулого‚ неможливо зрозуміти
істинний сенс сучасного
й мету майбутнього.
М. Горький
83.
Козацькому роду нема
переводу.
Народна мудрість
84.
Я запорожець і
люблю простор.
І. Нечуй-Левицький
85.
Завжди шануй сліди
минулого.
Стацій
86.
Степ та воля
– козацька доля.
Народне прислів’я
87.
У Шевченкові я
бачу і відчуваю
всю красу людської
душі‚ це справжній співець
свого народу.
К. Станіславський
88.
Творчість Тичини –
вогонь Прометея.
С. Тельнюк
89.
Нема сильніш од
землетрусу‚
Як
потрясать серця людей.
П. Тичина
90.
Г. Тютюнник прийшов
до читачів своїх
чесно‚ надійно‚ надовго. Прийшов‚ щоб не розлучатися.
О. Гончар
91.
Природа творила людину
мільйони років. Давайте
поважати цю роботу...
Д. Лихачов
92.
Українська пісня –
це бездонна душа
українського народу.
О. Довженко
93. Твори М.
Вінграновського для всіх і про
всіх.
І. Дзюба
94.
Не читайте історію
– читайте біографії‚
тому що це
– життя без
теорії.
Бенжамін Дізраелі
95.
Історія – це
філософія в прикладах.
Діонисій Галікарнасський
96. Кожна
людина – це
історія‚ яка несхожа
на будь-яку іншу.
Алексіс Каррель
97.
Історія однієї людини
– це водночас
й історія всього
людства.
Пауло Коельо
98.
Кожна людина –
це людство‚ його
всесвітня історія.
Жюль Мішле
99.
Історія – це
картинна галерея‚ де
мало оригіналів і
багато копій.
Алексіс де Токвіль
100. Життя
– це мистецтво
кохання.
Кохання –
це мистецтво турботи.
Турбота –
це мистецтво щедрості.
Щедрість –
це мистецтво життя.
101. Виконуй
свій обов’язок‚ не
думаючи про наслідки;
виконуй свій обов'язок,
незалежно‚ чи принесе
тобі це щастя
чи нещастя.
Давньоіндійський афоризм
102. Людина повинна бути
розумною‚ простою‚ справедливою‚ сміливою
і доброю.
Паустовський
103. Той‚
хто знає людей
– розсудливий. Той‚
хто знає себе
– освічений. Той‚
хто перемагає людей
– сильний. Той‚
хто перемагає самого
себе – могутній.
Кому знайомий достаток
– багатий. Хто
діє з наполегливістю‚ володіє
волею. Хто не
втрачає свою природу‚
– довговічний. Хто
помер‚ але не
забутий‚ той –
безсмертний.
Лао-цзи
104. Кожна
людина – коваль
своєї долі.
Саллюстій
105. Життя
– це те‚
що люди найбільше
намагаються зберегти і
найменше бережуть.
Ламбрюйєр
106. Дружба
– це принциповість‚ дружба
– це взаєморозуміння. Дружба
– це довіра.
Насер
107. Тільки
той вільний‚ хто
самостійно мислить і
не повторює тупих
слів‚ змісту яких
він не розуміє.
Ауербах
108. Думки
подібно до людей
мають свою юність.
Ф. Бекон
109. Хто
говорить, той сіє,
хто слухає, той збирає урожай.
Буаст
110. Секрет
майстерності в тому,
що секрету немає,
а просто-напросто талант.
111. Досвід
– вчитель‚ що
дуже дорого бере
за свої уроки‚
але краще за
нього ніхто не
навчить.
112. Не
завжди говори те‚
що знаєш‚ але
знай завжди‚ що
говориш.
Клавдій
113. Перед
людиною є три
шляхи до пізнання:
шлях мислення –
найбільш благородний шлях‚
шлях наслідування –
найбільш легкий і шлях особистого
досвіду – найбільш
важкий.
Конфуцій
114. Знати
багато і не
виказувати цього –
моральна висота‚ а
знати мало і
показувати себе знаючим
– хвороба.
115. Пам’ять
– це мідна
дошка‚ вкрита буквами‚
які час непомітно
згладжує‚ якщо іноді
їх не поновляти
різцем.
Д. Локк
116. Бережіть
час – бо це тканина‚
з якого виткано
життя.
С. Річардсон
117. Уява
– гарний кінь‚
який часто скидає
вершника з себе.
Соуті
118. Людині
потрібно два роки‚
щоб навчитися говорити
і 60 років‚
щоб тримати язик
за зубами.
Фейхтвангер
119. Все
наше життя –
це лабіринт‚ ми
подорожні‚ які йдуть
по ньому‚ ми
несемо світло і
відкриваємо нові шляхи‚
але насправді ми
шукаємо у нього
виходу.
Шао-лінь
120. Розум
людський має три
ключі‚ які все
відкривають: знання, думка,
уява.
Р. Декарт
121. Манери
людини – це
дзеркало‚ в якому
відображається її портрет.
122. Книга
– казкова лампа‚
яка світить нам
на далеких і
темних дорогах життя.
123. Що
б людина не
називала й не
виражала‚ завжди вона
розкриває свою особисту
сутність‚ тому вона
є критерієм того‚
на якому рівні
знаходиться людська культура.
Л. Фейєрбах
124. Освіта
– це вид
гігієни. Письмо з
помилками – то
як невимиті руки...
В. Стус
125. Книги
– морська глибина:
Хто
в них пірне
аж до дна‚
Той‚
хоч і труду
мав досить‚
Дивнії перли
виносить.
І. Франко
126. Справжня
ввічливість полягає в
доброзичливому відношенні до
людей.
Ж.-Ж. Руссо
127. Привітання
бажане‚ відповідь на
нього обов’язкова.
М. Сервантес
128. Розум
і ввічливість –
брат і сестра.
М. Сервантес
129. Людину
возвеличує життя‚
Так
просто це звучить
і так велично‚
Прожить би
всі хвилини до
пуття‚
Щоб
у кінці поставить
знак окличний...
А. Кичинський
130. Ми
себе не знаємо.
Але не знаючи‚
не розуміємо.
В. Коскін
131. Віддай
людині крихітку себе‚
За
це душа наповнюється
світлом.
Л. Костенко
132. Щоб
мати право вчити
інших‚ потрібно постійно
вчитися самому.
133. Усі
перемоги починаються з
перемоги над собою.
134. Я
зрозумів одну немудру
істину. Вона в
тому‚ щоб робити
так звані чудеса
своїми руками. Та
є не менші
чудеса: усмішка, веселощі,
прощення і –
вчасно сказане слово.
Володіти цим –
значить володіти всім.
О. Грін
135. Не
вчи камінь котитися‚
сама природа його
навчила. Прийми лише
перешкоду‚ і він
сам покотиться.
Г. Сковорода
136. Учитель
– це доля‚
покликання і творчість.
137. У
кожній людині є
сонце‚ тільки не
потрібно його гасити.
Сократ
138. Недостатньо
лише отримувати знання‚
треба знайти їм
застосування. Недостатньо
тільки бажати‚ треба
творити.
В. Гете
Навчання та
виховання
1.
Постійно шукай у
дитині багатство її
душі.
Ш. Амонашвілі
2.
Нема щасливішої долі‚
коли Людина з
твоїх рук‚ учителю‚
іде у світ
– на краплю
світ людніє.
І. Драч
3.
Пересічний учитель викладає‚
хороший – пояснює‚
видатний – показує‚
великий – надихає.
4.
Бійтеся байдужості‚ бійтеся
згаслого погляду дитини!
Навчіть її активно,
пристрасно ставитись до
Слова!
В. Сухомлинський
5.
Школа стає справді
осередком культури лише
тоді, коли у
ній панують чотири
культи: культ батьківщини, культ
людини, культ книги,
культ рідного слова.
В. Сухомлинський
6.
Учитель мусить бути
творцем.
А. Дістервег
7.
Щоб освітлювати сонцем
інших, потрібно носити
сонце в собі.
8.
Нехай розум буде
добрим, а серце
розумним, якщо ти
вчитель.
9.
Учень – не
посудина‚ яку потрібно
наповнити‚ а факел‚
який треба запалити.
10.
Все можна виправдати
високою метою‚ та
тільки не порожнечу душі.
11.
Слово – це
найважливіший педагогічний інструмент‚ його
нічим не замінити.
В. Сухомлинський
1.
Заговори‚ щоб я
тебе побачив.
Сократ
2.
Кожен із нас
потрапляє під колесо
долі хоч раз
у житті‚ вся
річ у тому‚
щоб підвестись і
продовжувати жити так‚
ніби нічого не
трапилося.
Роман Іваничук
3.
Всі дорослі спочатку
були дітьми‚ тільки
мало хто про
це пам’ятає.
Антуан де Сент-Екзюпері
4.
Природа – мудра.
Все
створила мовчки.
Ліна Костенко
5. Життя
легко висміяти і
знецінити‚ набагато важче
у пітьмі засвітити каганчик віри
і надії.
В. Дрозд
5. Купити
кохання не можна‚
але можна дорого
заплатити за нього.
Х. Янгмен
6. Брехнею
світ пройдеш‚ але
назад не вернешся.
Українське прислів’я
7. У
світі кожен своє
завдання має –
і свій хрест.
Леся Українка
8. Відкрий
своє серце людям
– тобі відкриється
щастя.
Платон
9.
Ніколи на уста
мого народу
Іржа
не ляже‚ навіть
і на мить.
Мов
течія швидкого чистоводу‚
Народна мова сяє
та бринить.
Валентин Бичко
10.
Зрештою головне в
житті – це
саме життя.
Т. Драйзер
11.
Якщо хочеш бути
щасливим – будь
ним!
Козьма Прутков
12.
Що людина робить,
такою вона і є.
Гегель
1. Слово тихе, а
громом гримить із
сивих століть і
пробиває тюремні мури, не
дає заснути в
дні сущому, бо
для вічності вимолене душею.
2 Слово
сяйливе, бо із
сонця благословилося.
3. Слово вічне,
як вічна під
небесами його матінка
– Земля.
4. Слово
пророче, бо світить
Україні крізь морок
віків і воєнні
дими, темінь неволі й
пелену сліз, як
усміх дитини.
5. Слово живе,
бо зродилося в
любові.
6. Слово сильне, бо зросло
на вірі.
7.Слово віще, бо
несе під серцем
надію, як життя.
8.Слово чесне,
бо освячене правдою.
9. Слово заповітне, бо
покликане здобути волю.
