Моє проблемне питання

Міністерство  освіти  і  науки,  молоді  та  спорту   України

                     Черганівська  загальноосвітня  школа  I-II  ступенів

                                            РОЗВИТОК

                   КРЕАТИВНОГО  МИСЛЕННЯ

      НА  УРОКАХ  УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ  ТА

                            ЛІТЕРАТУРИ

                                                                                    Робота

                                                                         вчителя  української  мови  та

                                                                         літератури

                                                                         Мартинюк   Іванни  Іванівни

                                                    2017

                                                                                                                                  2

                                                        ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. КРЕАТИВНЕ  МИСЛЕННЯ НА  УРОКАХ  УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ  ТА  ЛІТЕРАТУРИ...................................................................................7

              1. 1.  Поняття  про  творчість  і  креативність........................................7

              1. 2.  Активізація креативного  мислення  на уроках словесності.......9

              1. 3.  Розвиток  і  формування творчого  потенціалу   учнів  у  процесі

             вивчення   української  мови та  літератури..........................................18

РОЗДІЛ  2.  РЕАЛІЗАЦІЯ  КРЕАТИВНОГО  ПОТЕНЦІАЛУ   УЧНІВ НА УРОКАХ  СЛОВЕСНОСТІ........................................................................22

               2. 1.  Особливості  творчої   роботи  з   п’ятикласниками..................22

               2. 2.  Творчі  роботи   на  уроках   словесності    як    засіб    розвитку

               креативного  мислення..........................................................................26

ВИСНОВКИ.........................................................................................................40

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ................................................43

                                                                                                                                   3

                                                       ВСТУП 

       На  сьогоднішній  день  особливо  актуальною   стала   проблема розвитку  креативного  мислення   учнів   на  уроках  словесності. Суспільству  потрібна  інтелектуально  й  соціально   компетентна особистість‚  здатна   самокритично  мислити‚  творчо  діяти‚  застосовувати набуті  знання  в  нестандартних ситуаціях‚  неординарно  розв’язувати проблеми‚  створювати  нове.  Звісно‚  для  формування  такої  особистості треба  використовувати  у  навчально-виховному  процесі  інноваційні методи і  прийоми  навчання‚  особливі  завдання  і  вправи‚  які  спонукали  б школярів   до   творчої   діяльності.                                                                 

 У педагогічній науці творчою вважається продуктивна‚  самостійна‚ цілеспрямована  діяльність  школяра‚  яка відзначається  нестандартним  застосуванням  одержаних  знань‚  умінь  і навичок.  Основними  показниками  творчості  учня  є самостійність‚  ініціативність‚  активність‚  а  результатом   творчої самостійної   діяльності  –  якісно  нові  цінності‚  важливі  для  розвитку креативного   мислення.

     Креативність‚  тобто  здатність  учня  до  творчого  виконання поставлених   перед  ним  завдань‚   є  основним  показником  дитячих обдарувань. Цю думку  поділяють  чимало вчених‚   зокрема‚   О.Сисоєва‚     В.  Моляко‚    Н.  Лейтес‚    С.  Рубінштейн‚

Г.  Грановська‚  Я.  Пономарьов‚ О.  Яковлева.  Особливої  уваги  заслуговує праця     С.  О.  Сисоєвої        “Основи       педагогічної      творчості”‚     праці

В. Сухомлинського‚   у  яких  обґрунтовано   модель  творчої  особистості учителя‚  розглянуто  специфіку  формування  її  креативності.

       Сучасних   методистів  цікавлять  різні   аспекти  цієї  проблеми‚  про  що свідчать праці  лінгводидактів (М.  Вашуленко,  Л. Скуратівський,  Г.Шелехов,  О.  Кучерук).

       Загалом  творчість    розглядають   як   діяльність   людини,    спрямовану,  за   влучним  визначенням  С.  Рубінштейна,  «на  створення  чогось  нового,  оригінального,  що  входить  не  лише  в  історію  розвитку  самого  творця,  а  й  в  історію  науки,  мистецтва».

      Дослідник  Н.  Янчук,   говорячи  про   роль  учителя  в  розвитку    творчих  здібностей   учнів,   зазначає,  що  творчість  як  складне  соціально-психологічне  явище  виявляється  на  особистісному  рівні,  але  це  явище  треба   формувати,   стимулювати.   Адже  людина  має  великі  творчі  можливості,  тому  її   потрібно  заохочувати  до   творчої   діяльності.

    Спираючись  на концепції  пізнавальних  методів  І. Лангера,  М. Скаткіна, в  основі  яких  лежить  пізнавальна  діяльність  дітей,  важливу  роль  у    розвитку  творчої  самостійної   діяльності  школярів  відіграє  дослідницький  метод.

        Пропагандистами   активних    методів    навчання     є    В.  Вахтеров    та   Л.  Занков.

         Питанням  про   сутність   здібностей   і  творчих  можливостей  людини  цікавилися   вчені  різних   країн:   А.  Маслоу (США)  [ 12 ],  А.  Горальський [6],  Є.  Ляска (Польща)  та  ін.  Зокрема,  А. Маслоу [12]  вважав,  що  креативність  характерна  для  кожної  психічно  здорової   особистості.  

      Актуальність  дослідження.  На  сьогоднішній  день  помітно  посилився  інтерес  до  вивчення  проблеми  креативного  мислення  на   уроках  словесності.  Питання  творчості  школярів  почало  активно   розроблятися  вже  наприкінці  минулого  століття  і  набуло  особливої  актуальності  в  останні  роки.  Так,  питанням  творчості  займалися  психолог  В. Клименко [9],  Е. Гансберг [5]  та ін.  Цією  проблемою  займалися  А. Маслоу [12 ]; А.Горальський [6 ],  І. Волощук [4],  П. Полякова  [ 19], А. Риженко [20] та ін.

      Креативність  на  уроках  словесності  аналізує  О.  Калюжна  [8]. Вона  стверджує,  що  в  основі  креативної  педагогіки лежать  евристичні методи навчання   та  пошукова  діяльність  учнів;  вважає,  що  вчителю  слід пробуджувати  в  дітей  бажання  діяти  нешаблонно,  оригінально,  сприяти становленню  самостійної  творчості .  В.  Омельченко [15],  розглядаючи питання  творчості,   переконана,  що  пріоритетним  завданням  навчально-виховного  процесу  є  всебічний  розвиток   школярів,  зокрема  творчого  потенціалу  особистості,   яка  могла   б  гідно  представляти  себе,  свою  націю,  свій   народ.  Г.  Лазоряк  [10]   розглядає  творчий  потенціал  учнів  на  уроках    словесності,    спираючись   на   інтерактивні   технології   навчання.

     С.  Мірошник  [13]  аналізує   проблему  творчості  крізь  призму  асоціацій. Питанням  творчості  займались  також  Г. Антош [ 1 ],  Н. Педенко [18], О.Маленко  [ 11 ],  О.  Шведенко  [ 24  ]  та  ін. Однак   до  цього  часу  розвиток креативного  мислення   на  уроках  словесності   не  був  предметом  спеціального  аналізу,   це  питання   розглядалося   дещо   під  іншим  кутом  зору.

       Мета  дослідження  –   проаналізувати   розвиток  креативного  мислення  на  уроках  української  мови  та  літератури.

          Постановлена  мета   передбачає  розв’язання таких   завдань:

-       розглянути  й  узагальнити  праці  вчених‚  у  яких  досліджується креативне  мислення;

-       проаналізувати  активізацію  креативного мислення  на  уроках словесності;

-       охарактеризувати  розвиток  і  формування   творчого  потенціалу учнів  у  процесі  вивчення  української  мови  і  літератури;

-       дослідити  особливості   творчої   роботи   з  п'ятикласниками;

-       проаналізувати  особливості  творчих  робіт  на   уроках  словесності як засіб  розвитку  креативного  мислення.

          Об'єктом   дослідження  є  праці  вчених,   які  досліджували  цю проблему,   а  також   тексти  вправ  та  завдань.

         Предмет  дослідження   –   розвиток  креативного  мислення  на уроках  української  мови  та літератури.

        У  педагогічній  науці  вже  є  низка  наукових  праць‚  присвячених розвитку  креативного  мислення  на  уроках  української  мови  та  літератури‚  зокрема  стаття  О. І. Калюжної [ 8 ],  яка  проаналізувала  активізацію креативності  на уроках  словесності;   праця  Г.  Я. Лазоряк[10 ], яка  досліджувала  творчий   потенціал  учнів  на  уроках  української мови  і  літератури.

       Новизна  нашої  роботи  полягає  в  тому,  що  ми  вперше  в педагогічній  науці    досліджуємо   розвиток  креативного  мислення  на  уроках  української  мови  та  літератури.

        Практичне  значення  роботи   –  результати  дослідження  можна застосувати   при  вивченні  методики  викладання  української  мови  та літератури  у  вищих  навчальних закладах‚  а  також  деякі   вправи  і завдання  використати   на  уроках  словесності.

       Структура  дослідження.   Робота  складається  зі  вступу‚  двох розділів‚  висновків‚  списку  використаної  літератури.  Загальний  обсяг роботи  44  сторінки‚  текстова  частина  32  сторінки‚  бібліографія  містить 24  позиції.

                                                                                                                                                                                                

                                                     РОЗДІЛ  1

            КРЕАТИВНЕ  МИСЛЕННЯ   НА  УРОКАХ  СЛОВЕСНОСТІ

          Викладання  української  мови  усвідомлюється  як  процес,   що  сприяє   вихованню  особистості,   яка  вчиться  для  власного  задоволення  та  самовдосконалення.   Важливим   напрямом   роботи   є  формування  в  учнів   креативної  компетентності    –   здатності   до  розв’язання    будь-якого  завдання  творчо;   бажання  і   вміння  діяти  не  за  зразком,   а  оригінально.   Процес   навчання  має  бути  таким,   щоб  сприяв   активізації розвитку  креативності  учня.                                                                                    

                     1. 1.   Поняття  про   творчість   і   креативність

                                                                  Учитель  –  це  той  же  вчений‚ але у

                                                                  своїй   особливій  лабораторії‚  де  він‚

                                                                  всебічно    вивчаючи    учнів‚  невпинно

                                                                  творить...

                                                                                                                 Б.  Патон

        У науковій  літературі  терміни  “творчість”  і  “креативність” є синонімами‚   однак   мають  і  деякі  розбіжності.  У  перекладі  з латинської creatio‚ тобто креативність, означає творчість‚   творення‚  новаторська   діяльність.

                      Згідно  з  Великим  тлумачним  словником,  творчість  –  це : “1. Діяльність  людини‚  спрямована  на  створення  духовних  і матеріальних  цінностей.  2.  Те‚  що  створено  внаслідок  такої діяльності‚  сукупність  створеного  кимось”  [3 ;596 ].   Отже,   творчість  ми розглядаємо   як  діяльність  людини,   спрямовану   на  створення  певних цінностей,  а  креативність  як  поняття  актуалізує   нестандартність  у виявленні  творчого  потенціалу.

       Розвиток  креативного  мислення  учнів  залежить  від  їхніх  естетичних смаків,   уподобань,   інтелектуального  потенціалу,   бажання  пізнати   щось нове.   Завдання   кожного  педагога – навчити  мислити   учня  не  стереотипами,   клішованими   формами,   а  індивідуально,  нестандартно.  Для  цього  варто  давати  на  уроці  різні творчі  роботи,   щоб  сприяти активізації  креативного  мислення.  Тільки  тоді  ми  зможемо  виховати  творчу  особистість.

      Загалом  творчість  розглядають  як діяльність  людини‚  спрямовану‚  за влучним  визначенням  С.  Рубінштейна‚  на  створення  чогось нового‚  “оригінального,   що  входить не  тільки  в історію  розвитку  самого  творця,  а й   в   історію  науки,  мистецтва ” [15  ; 2].

      Доктор  психологічних  наук  В.  Клименко  стверджував‚ що “творчість –  це   процес  народження  нового  у  природі  чи  в людині:  у  природі – зародження‚  зростання‚   визрівання;   у  людині  –  створення  нових думок‚  почуттів  чи  образів  –  безпосередніх  регуляторів  творчих  дій” [9  ;5, 6].    Вчений  зазначає,  що  в  результаті  творчості   виникає «оригінальний,  об'єктивно  цінний  і  самодостатній  продукт:  відкриття, винахід,  нові  художні  образи,  твори»  [ 9 ; 5, 6].

     Таке  визначення  В. Клименка  можна  продовжити думками  І. Єрмакова:  «Творчість  передбачає   наявність  в  особистості  здібностей, мотивів,  знань,  завдяки  яким  створюється   продукт,   що відрізняється новизною,  оригінальністю,  унікальністю.  Творчість  стимулює  розвиток інтересів,   мислення,   дослідницької  активності» [7 ; 4]. Отже,   творчість  – неодмінна  умова   інтелектуального  та  духовного  зростання  людини.

      В.  Клименко  стверджує‚  що  якщо  “механізм  творчості  простоїть  хоча  б рік  без  роботи‚  для  запуску  його  треба  буде  прикласти  величезні  зусилля” [9 ; 4, 5].  Саме  тому  п'ятикласникові  іноді  легше   вдається  виконати  завдання  творчого  характеру,  ніж  десятикласнику.  Завдання  вчителя  –  усіляко  заохочувати  учнів  до  творчих  пошуків‚   не  слід  обмежувати   дітей  у  бажанні  щось  писати  чи  творити‚   не  намагатися  суворо  критикувати  їх  творчість.  Якщо  у  дитини  є  труднощі  з  орфографією  чи  граматикою‚   але  вона   виявила   бажання  написати  вірш  чи   оповідання‚   треба   намагатися   допомогти   цій   дитині  і  обов’язково  похвалити   за   творчість.  Важливо‚   щоб   учитель‚   читаючи  перші  творчі  спроби  учня‚   намагався  тактовно  коригувати  написане.  Якщо   вчитель   жорстоко  розкритикує  першу  спробу  пера‚   то  дитина   тоді  відчує  образу  на  цього  вчителя‚   замкнеться   у  собі  і  більше  нікому  не  буде  показувати  своє  творіння.

      Ще  в  1959 році  американський   психолог  Фрамм  запропонував  таке  визначення   поняття  креативності:  «Це  здатність дивуватися  і  пізнавати,  вміння   знаходити  рішення   в   нестандартних  ситуаціях...»  Г.  Антош  зазначає,   що  «вчитель,   працюючи  над  розвитком  творчих  здібностей  дітей,   не  повинен  ставити  за  мету  виховати  в  класі  певний   відсоток  майбутніх  поетів  чи  переможців   олімпіад  та  конкурсів.  Словесник  має  передовсім  навчити  дітей  мислити,   уявляти,   вміло   користуватися  словом,   розуміти  твори  мистецтва,   відчувати  їх  серцем   і  розумом,   а  в  результаті   –  виховати  духовно  багату‚   естетично   розвинену  особистість» [1  ; 23].

       У  кожній  дитині  природа  закладає  певний  творчий  потенціал.  Завдання  вчителя   –  розвинути  його.  Саме  теоретичні   положення упровадження  технології  інтерактивного  навчання                 (О. Пометун, Л. Пироженко),   проектної  технології  (К.  Баханов,  В.  Гузєв,  І. Єрмаков, О. Пєхота),особистісно-орієнтованого  навчання (О. Савченко, С. Подмазін), роботи  вітчизняних  та  зарубіжних  вчених  із  проблем  технологізації  освітнього     процесу    ( Г. Сазоненко,    В.  Бондар,         А. Горальський,     А.  Маслоу)    спрямовані  на  розвиток  і  формування  творчої  особистості  учня.

      1. 2. Активізація  креативного  мислення  на  уроках  словесності

    

    Найголовніше  завдання  виховання  та  навчання  –  пробудити  в  дитині жагу  до  пізнання.  Розвинуті  навички  креативного  мислення  дозволяють майбутньому  громадянинові  грамотно  ставити  власну  мету  і  досягати  її.   В. Омельченко  стверджує: «Життя  доводить,   що  в  складних  умовах,  які  постійно  змінюються,  найкраще  орієнтується,   приймає  рішення,   працює  людина  творча,   гнучка,   креативна,  здатна  до  генерування   й використання  нових   ідей,   задумів,   підходів  та  рішень.  Це  людина,   яка  володіє  певним  переліком  якостей,   а  саме:  рішучістю,  умінням  не  зупинятися  на  досягнутому,   сміливістю  мислення»  [15 ; 3].

      В  основі  креативної  педагогіки  лежать  евристичні  методи  навчання та  пошукова  діяльність  учнів.  Метою  креативної    педагогіки,    на    думку   О.  Калюжної,   є:

      1)  відхід  від  фактологічних  знань,  нав'язування,  навантаження;

      2)  створення   «технології   мислення»;

      3)  навчання   техніки  інтелектуальної  роботи;

      4) формування  особистих  творчих   якостей;

      5)  підвищення  мотивації   навчання  [8 ; 14].

     Креативність,   тобто  здатність  учня  до  творчого  виконання  поставлених  перед  ним  завдань,  є  основним  показником  дитячих  обдарувань.  Цю  думку  поділяють  чимало  вчених,  зокрема,   О.  Сисоєва,   В. Моляко,  Н. Лейтес,       С.  Рубінштейн,   Р. Грановська,  Я.  Пономарьов.  О. Яковлєва  розуміє  креативність  як  здатність  породжувати  оригінальні  ідеї,   відмовлятися  від  стереотипних  способів  мислення.  Не  можна  не  погодитись  з  ученою,   адже  тільки  той  учень  є творчою  особистістю,   який  мислить    образами,   а    не  стереотипами.  У    працях                          В.  Сухомлинського  обґрунтовано  модель  творчої  особистості  учителя  й  учня,   розглянуто  специфіку  формування  її  креативності.  У  книзі  «Сто  порад  учителю»  відомий  педагог  зауважив: «Немає  абстрактного  учня.  Мистецтво  й  майстерність  навчання  і  виховання  полягає  в  тому,  щоб  розкривати  сили  й  можливості  кожної  дитини,  дати  їй  радість  успіху  в  розумовій  праці...»  Отже,  завдання  вчителя  –  допомогти  учневі  знайти  себе  в  житті‚  створити  умови   для    утвердження  атмосфери  творчості.  Мета  навчально-виховної  діяльності   –  максимальний  розвиток  творчих  здібностей  дитини.

    «Сучасні  освітні  технології  пропонують  чимало  методик  щодо розвитку  творчого потенціалу  дитини», –  вважає  О.  Калюжна [8 ; 14]. «Створення  ситуації  успіху,  сприятливих  умов  для  повноцінної  діяльності  кожної  дитини  –  головна  мета‚  що  покладена  в  основу  інноваційних  технологій  навчання» [8 ; 14].

      Шлях  до  розвитку  творчого  мислення  можна  розкласти  на  кілька  етапів:

   -  спостережливості;

   -  уяви;

   -  асоціативного  мислення;

   -  уміння  говорити  нове.

      В. Омельченко  зазначає,  що  «важливо  навчити  дитину  спостерігати: чим  більше  матеріалу  дає пам'ять,  тим  більше  можливостей відкривається   для  комбінаційної  роботи  фантазії.  Значить,  щоб  створити новий  образ,  треба  «оживити»  в  пам'яті  сприйняті  в  минулому враження» [15 ; 4].

     Розвивати  творчі  здібності   можна  по-різному.  Окремі  учні  самостійно тренують  свої  задатки,  щоб  розвинути  їх  у  здібності,   та удосконалюють свої  здібності,   щоб  вони стали  творчими.  Але  для  розвитку  творчого потенціалу  більшості  учнів   важливою  є  роль  учителя.  Вважаємо,  що кожен  вчитель   повинен  створити  свою  методику,   свій  орієнтир  у роботі  з  дітьми.  Якщо  учитель  буде  творчим,  то й  учні  прагнутимуть до  творчості.

     В. Омельченко  зазначає,  що  акцентує  увагу  на   «мотивації необхідності  вивчення  певних  наукових  понять»  [15 ; 4].  З  цим твердженням   варто  погодитись,   адже  більшість  учнів  сприймають знання  як  щось  застигле,   нецікаве.   Саме  тому  вони   не  будуть мислити  критично,   доки  учитель не  створить  творчої  атмосфери,  яка сприятиме  зростанню   інтересу  до  навчання.  А для  цього  треба  дозволити  дітям   вільно  висловлювати  свої  думки,   робити  припущення, аналізувати  ситуацію, приймати  самостійні  рішення.  Таким  чином  в   дітей  розвиваються  навички   аналізу  та   синтезу,   вміння  виділяти головне  в  навчальному  матеріалі.

     Розвиток  і  формування  творчих  здібностей  відбувається  перш  за  все  на  уроках  мови  і  літератури,   де  можна   навчити  дитину  бачити  прекрасне,   тонко  сприймати  світ,   образно  висловлювати  свої  думки. Уже  з перших уроків  словесності  у  5  класі  варто  давати дітям  завдання  творчого  характеру:  скласти   казку,   придумати  речення  на  задану  тематику,   закінчити  розповідь.  Важливо  застосовувати  віршоване  навчання  на  уроках  української  мови.  Це  зробить  процес  навчання  цікавішим,  сприятиме  кращому  запам'ятовуванню  матеріалу.  Крім  того,  учитель  може  запропонувати   учням  самостійно  скласти  віршовані   загадки  до  теми,  що  вивчається.  Це  буде  розвивати  творчість  дітей і  зробить  урок  різноманітнішим.

       «Креативне  мислення  є  інструментом  для  розвитку  мовленнєвих  знань,  умінь  і  навичок.  Творчість  учня  активізується  під  час  переказування   чи  «усного  малювання»,    роботи  над  словом-образом,   адже   вміння  виділити  головне,   сприймати  твір  як  єдине  ціле – ознака логічного  і  творчого   мислення» [8 ; 15] , –  вважає  О.  Калюжна.  У старших  класах  вчитель  використовує  завдання‚   що  містять  елементи  творчого  пошуку‚   порівняння.  Значну  роль  відіграють  нетрадиційні  завдання   та  вправи:  творчі   диктанти,   фразеологічні  хвилинки,   рекламні   паузи  та  ін.  Такі  завдання  не  тільки   сприяють  розвитку  логічного  мислення,   урізноманітнюють  процес  навчання,   а   й  розвивають   творчі  здібності  дітей,   виховують  у  дитини    креативність.

      Ефективними  є  також  уроки-диспути,   уроки-подорожі,   уроки-конкурси,   уроки   розвитку  зв'язного  мовлення,  позакласного  читання  та  літератури  рідного  краю.

       Особливу  увагу  слід  приділяти  урокам   розвитку  зв'язного  мовлення.  Саме  такі   уроки  найповніше  розвивають  творчість,   показують  на  що  здатний  кожен  учень.  Тут  є  можливість  застосовувати  і    колективні,  й індивідуальні  завдання,   а  також  різні  форми   кооперативної   діяльності  на  уроці  (робота   в  парах,  групах).

     На  уроках  української  мови  слід  проводити  поетичні  хвилинки  (що  й   використовую).  Учні  слухають  текст,   а   учитель  пропонує  намалювати  почуте,   висловити  свої  враження,   сказати,  які  асоціації  викликав  прочитаний  вірш.

     Ефективним   видом  творчих  завдань,   що   сприяють  розвитку  мовлення  та  креативного  мислення,   є «Кубування»,  «Ґронування», «Асоціативний  кущ»,   складання    сенканів.  Такі      завдання,   на  думку  О.  Калюжної,  «допомагають  реалізувати  творчий  потенціал  школярів,   підвищують   інтерес  до  вивчення  предмета,   є  заохоченням  до  процесу  письма  учнів,   які  не  люблять  писати,  допомагають  зрозуміти  поняття  і  зв'язки,   які  інколи  важко  усвідомити  при  традиційних  формах  навчання» [8 ; 15].

    Пропонуємо   детальніше  і  глибше  проаналізувати   креативні  методи навчання,  а  саме:  асоціативний  кущ,   схему,   малюнок,   ґронування,   кубування,  сенкан.

       Асоціативний  кущ  –  добір  якнайбільшої  кількості  слів‚   асоціативно  пов’язаних  із  запропонованим  учителем.  Перемагає  той‚   чий  асоціативний  ряд  буде  найдовшим‚   окремо  можна  відзначити  тих‚  чиє  завдання  ясніше‚   тобто  слова  є художнішими‚   образнішими‚   асоціативний  зв’язок   є  оригінальнішим.  Час  обмежений  (1-3  хв.).  Наприклад:

мова  – людина‚   народ‚  Бог‚  суспільство‚  держава‚   школа‚  урок‚  наука‚ вивчення‚  твір‚  спілкування‚  письмо‚ культура....                                       море – вода‚ човен‚  корабель‚  сіль‚   цунамі‚   шторм‚  сонце‚  риба‚  моряк.

      Такі  завдання  не  тільки  розвивають  образне  мислення  дітей‚  а  й сприяють  формуванню  творчих  здібностей‚   розширюють  словниковий  запас   учнів.

    Асоціативні  схеми.  Традиційно  вважається‚   що  новий  матеріал  краще   запам’ятовується‚  коли  він  занотований.  Але  сучасні  дослідження  вчених   доводять‚   що  звичайне   нотування  не  зберігається   у  мозку.  Він  запам’ятовує   інформацію  тоді‚   коли   вона  має  вигляд  певних  схем‚  асоціативних  моделей.  Тому  краще  не  записувати‚   а  малювати  асоціативні  схеми.  На аркуші  паперу  можна  накреслити  основні  моменти  будь-якої  теми  у  формі  дерева.

       О.  Шведенко   виділяє  основні  принципи  створення  асоціативних  схем:

 1.Починайте  схему  в  центрі  аркуша  з  головного елемента,   найкраще  –символу‚  від  якого  розгалужуються  інші  елементи.

 2.  Записуйте  тільки  одне слово  чи  символ на  позначення  одного пункту‚ який  хочете  запам’ятати‚  одну  головну  тему  для  кожної  гілки.

 3.  На  ту  саму гілку  помістіть  споріднені  пункти‚  наче  промені  сонця.

 4.  Для  подібних  тем  беріть   олівці  чи   маркери  одного  кольору.

 5.  Малюйте  стільки  символів‚  скільки  зможете.

 6.  Коли  закінчите  малювати  одну  розгалужену  гілку‚  обмалюйте  її різнокольоровою   лінією. [24 ; 11].

      Асоціативний  малюнок.  Речення,    зашифроване в малюнку, допомагає  запам'ятати  слова,   у  яких  апостроф  не  вживається. Малюнок-«розшифровка»  має  до  певної  міри сюжетний  характер,  тому запам'ятовується   досить  легко:  «На свято  мавпа  (мавпячий)  пила духмяний,   медвяний,   тьмяний,    морквяний  сік,   дзвякаючи  цвяхом  об склянку».

       Асоціативні  пари  –  це  евристичний  метод  вивчення  орфографії. Він  ефективний  для   запам’ятовування  складних  випадків  написання  під час  вивчення  таких  тем‚  як  “Ненеголошені  голосні‚   що  не перевіряються  наголосом”‚  “Уподібнення  приголосних  звуків”.  В основу запам’ятовування  відповідних  орфограм  покладено  принцип    асоціативних  пар.  При  цьому  сумнівний  голосний  повинен  бути  під  наголосом‚  а  з  приголосного‚   що  уподібнюється‚   починатиметься  асоціативний   відповідник.  Наприклад:

  леведа  –  лев  на  леваді‚   медаль   –  медаль  за  мед‚  бетон  – це  бетон.

     Асоціативний  диктант  –  записати  у  колонки  слова‚   що  асоціюються  із  певними   предметами‚  явищами  та особами.

      Ґронування  –  назвати  учням  головне  слово.  Запропонувати  їм  записувати (у  вигляді  виноградного   ґрона  чи  асоціативного  куща)   ті  слова  та  фрази,  які  спадуть  на  думку  з  обраної  теми.

       Кубування.  Розглянути  предмет,   явище  різнобічно  (із  позицій  шести  граней  куба)   за  такими  вказівками:

 1.  Описати  це.

 2.  Порівняти  це.

 3.  Встановити  асоціації.

 4.  Проаналізувати  це.

 5.  Знайти  застосування  цьому.

 6.  Запропонувати  аргументи  «за»  і  «проти».

      Сенкан  –  це  неримований  вірш  з  п’яти  рядків‚   мета  якого  – спонукати  учня  до  розмірковування  над  темою.  Він  складається  за схемою:

  1-ий  рядок  –  одне  слово  –  тема (іменник),

  2-ий  рядок  –   два  слова   –  означення  (прикметники),

  3-ий  рядок  –  три  слова   – активність‚  дія  (дієслово),

  4-ий  рядок  –  фраза  з  чотирьох  слів‚  яка   виражає  ставлення  до  теми‚

  5-ий  рядок  –  одне   слово  –  асоціація  до  теми  (іменник).   Наприклад:

      Скласти  сенкан  до  літописної  оповіді  «Про  хрещення  Русі  князем Володимиром»  (до  слова  Володимир).

        Володимир

       Мудрий,  винахідливий.

       Викорінює,   впроваджує,  розбудовує.

       Видатний  політичний  діяч.

      Великий.

      Сенкан  до слів   прислів'я,  приказка.

         Прислів'я,  приказка.

        Влучні,  повчальні.

       Підказують,   протиставляють,  застерігають.

       Мудрість  поколінь.

      Фольклор.

                  Загадка

     Загадка.

     Цікава,  інтригуюча.

     Розвиває,  виховує,  повчає.

     Свідчення  гостроти  розуму.

     Мірило  мудрості.

                               Казка

     Казка.

     Цікава,  фантастична.

     Виховує,   повчає,  розвиває.

     Мудрість  поколінь.

     Фольклор.

      Сенкан  до  образу  головного  героя  твору  І.  Франка  «Фарбований Лис».

       Лис  Микита.

       Хитрий, кмітливий.

       Полює,  краде,  вихваляється.

       «Святе  створіння».

       Остромисл.

                           Дружба

      Дружба.

     Вірна, вічна.

     Допомагає,   підтримує,  захищає.

     Справжня  дружба  -  завжди  вічна.

     Вірність.

                              Мова

      Мова.

      Солов'їна,  рідна.

      Лине,   звучить,  бринить.

       Найдорожчий  скарб  кожної  людини.

       Батьківщина.

         «Вільне  письмо»   –  невеликий  твір-асоціація  за висловом‚   фразою‚  епіграфом‚  цитатою.

           Такі   методи  і форми  навчання    не  тільки  урізноманітнюють навчальний   процес‚   а  й  сприяють  розвитку  креативного   мислення учнів‚   роблять  їх  творчими  особистостями.  Дієвим  є  використання різноманітних вправ‚   зокрема кросвордів‚   ребусів‚  загадок‚  лінгвістичних   ігор‚   написання  творів-мініатюр.  Використовую  такі  види  роботи  на  своїх  уроках‚   сприяючи таким  чином   розвитку  творчого  мислення  в  дітей.  Можна  також проводити  на  уроці  хвилинки  творчості‚   запропонувавши  написати дітям прозовий  чи  поетичний  твір.  При  цьому  темою  може  бути   пора  року чи погода  за  вікном.  Якщо   це  урок  української  мови‚  то  потрібно пов’язувати  твір  з  темою  уроку. Наприклад:  ми  вивчаємо  прикметник. Слід  запропонувати  учням  написати   твір,  використовуючи  якнайбільше прикметників.

      Сприяти  розвитку  креативного  мислення  учнів  можна  і  на уроках розвитку  зв'язного    мовлення.  На  кращих  прикладах  поезії  учитель розвиває  образне  мислення  учнів,   їхні  творчі  здібності,  виховує естетичний  смак  і  почуття  прекрасного.  На  думку  В.  Омельченко, «питання  поетичної  творчості  дуже  важливе  в  умовах  середньої  школи. Зрозуміло,   не  кожен  учень  стане  поетом,   проте  така   робота  з  учнями  сприяє  розвитку  образного  мислення,   уміння  висловлювати  свої  думки   стисло  і  глибоко,  розвиває  творчу  уяву,  а  в  справді  обдарованих  дітей  –  прихований  талант»  [15 ; 7].

       Отже,   учителю  важливо   вміти  мотивувати  творчість  школярів,   пробуджувати  в  них  бажання  діяти  нешаблонно,   оригінально,  цікаво,  стимулювати  до  творчого  здобуття  знань,  сприяти  становленню   самостійної  творчості  у  різних  сферах  життя.  Цей  процес  багатогранний  і  тривалий.  Він  передбачає  вміння  педагога   творчо  підійти  до  розв'язання  проблеми  навіть  у  звичайному   матеріалі,  залучити  учнів  до  активної  самостійної  дослідницької  діяльності.

        1. 3.  Розвиток  і  формування  творчого  потенціалу  учнів  у

                 процесі   вивчення  української  мови  і  літератури

       Динамізм  сучасної  постіндустріальної  цивілізації,  швидкі  зміни  в  усіх  сферах  людської  діяльності,    інтелектуалізація  праці,   гуманізація  та  демократизація  суспільного  життя  сприяли  зростанню  соціальної  ролі особистості       з  високим  рівнем  інтелектуального  розвитку  і  творчих  можливостей,  здатної  до  продуктивної  праці  та  засвоєння  інновацій  у  будь-якій  галузі.

      Оскільки  творчість  є  складним  явищем,   яке  не  зводиться  лише  до  уяви,  мислення  чи  почуттів,  а є  синтезом усіх  названих  процесів,   неважко  зрозуміти,   що   методика  стоїть   перед  необхідністю  розробки  технологій,   які   мали  б  виразну  спрямованість  на  розвиток  образного  мислення  і  творчості  школярів.  Певні  напрацювання   в  цьому  напрямку  вже  є.   С.  Мірошник  зазначає,   що  «одним  із  загальновизнаних   методів,   спрямованих   на  активізацію  й  розвиток творчої    діяльності    учнів,   є  метод  «мозкової  атаки»,   запропонований  1937  р.  А. Осборном.  Він  ґрунтується   на  широкому   використанні    творчою групою    під  час  обміну   думками     вільних  асоціацій  для  розв'язання  певної   проблеми»  [13 ; 61 ].  Вчена  вважає,  що  у  процесі  вивчення  української  літератури,   враховуючи  її  специфіку  як  шкільного  предмета  й  виду  мистецтва,  слід  «впроваджувати  в  навчально-виховний  процес  завдання  асоціативного  характеру  (творчі  роботи).  Такий  вид  діяльності  допоможе  розвинути  інтелект,  семантичну  гнучкість,   нестандартність мислення,  творчі  здібності»  [13 ; 61].

       Г.  Ващенко  стверджує: «...без  розвинених  формальних  здібностей  інтелекту  сучасна  людина  зможе  лише  використовувати  засвоєні  культурні  здобутки  попередніх  поколінь  і  не  може   рухати  як  культуру,  так і  науку  вперед,  для чого  й  потрібні  розвинені  творчі   здібності:  логічне  мислення  та творча  фантазія» [2 ; 117-118].

     Практично  такі  ж погляди  на  цю  проблему  висловлював  і  Я.  Ярема – виразник  “модерної  школи”  в Галичині  міжвоєнного  часу: «Школа  може  постачати  суспільству   корисних  і  цінних  членів,  коли  братиме  до  уваги  індивідуальні  природні  потенції  людини  й  розвиватиме  творчі  задатки  до  природної  межі   індивідуального  розвитку» [2 ; 118].

      Розуміння  необхідності  орієнтації  освіти  на  розвиток  творчого  потенціалу  особистості  розвинулося  завдяки  новаторам  гуманістичної  педагогічної  думки  –  В. Сухомлинському‚  Ю. Азарову‚    Ш.  Амонашвілі‚  Є.  Ільїну‚  Ю.  Львовій‚  В.  Шаталову.

        Питанням  про  сутність здібностей  і  творчих можливостей  людини  цікавилися  вчені  різних  країн:  Дж. Гілфорд,  А. Маслоу (США),                 А. Горальський,  Є. Ляска (Польща),   Г. Пирьов  (Болгарія),  А.  Печчеї (Італія),  та  ін.  Зокрема,     А.  Маслоу  вважав,  що  креативність  –   здатність  до  творчості  – характерна  для  кожної  психічно  здорової  особистості  й  може   виявлятися  практично  в  усіх  видах  людської  життєдіяльності.   З цією  здатністю  творити   пов’язані   такі  якості‚  як гнучкість  мислення‚   безпосередність‚  сміливість,   ініціативність... Важливо  організувати   навчання  дитини  так,  щоб  воно активізувало  розвиток  її  креативності  [12 ; 110-111].

        Г. Лазоряк  стверджує,   що  нерідко  «творчі  здібності  особистості  розглядають  ізольовано  від  інших  її  психічних  характеристик,  і  в першу  чергу  –  від  інтелектуальних  здібностей» [10 ; 9].  Так,  І. Волощук  стверджує,  що  творчі  здібності  індивідуума  і  є  вищим  рівнем  розвитку  його  розумових  задатків.  Зрештою,  «дбаючи  про  розвиток  творчих  здібностей,  вчителеві  потрібно  добиватися  підвищення  кожного  з   п'яти  показників,   що  визначають  структуру  творчих здібностей.  Це  –спостережливість‚  уявлення‚  пам’ять‚  мислення‚  самостійність» [4 ; 49-51].

       Не  можна  не  погодитись  з  думкою  доктора  педагогічних  наук           Г. Токмань,  що  «спонукання  до  літературної  творчості  плідні  в  будь-якому разі:  вірогідність  того,  що  саме  з  цього  учня  виросте  митець  мала,  але  розвиток  образного  мислення,  творчої  уяви  естетично   збагатить  будь-яку дитину» [21 ; 44].

    Під  час  організації  навчально-виховного   процесу  слід  використовувати  цілу  низку  методів,   прийомів,    форм розвитку  творчих  здібностей  учнів.  Зокрема,    варто   практикувати   на  уроках  української   мови  і  літератури   «Творчі   п'ятихвилинки»   (написання  творів-мініатюр,  казок),  лінгвістичні  ігри.

      Таким  чином,  слід   пам'ятати,   що  виховання  творчої  особистості,  яка,  за  словами  К.  Ушинського‚  не   «наповнює  посудину,  а  запалює  факел» –жагу  пізнання‚  дає  імпульс  для  сходження  вершин  творчості                               

      Отже‚  терміни   “творчість”  і   “креативність”  є  синонімами‚   але  мають  і  деякі  розбіжності.  Творчість   ми  розглядаємо  як  діяльність  людини‚   спрямовану   на створення  певних  цінностей‚  а  креативність  як  поняття  актуалізує  нестандартність  у  виявленні   творчого   потенціалу.

     Психологи  розглядають  творчість   як  процес  народження  нового  в природі   чи  в  людині.  Творчість  –  неодмінна  умова  інтелектуального  та  духовного   зростання  людини.  Американський   психолог  Фрамм  стверджував‚  що  креативність  –  це  здатність  дивуватися  і  пізнавати‚ вміння  знаходити  рішення  в нестандартних  ситуаціях.

      У  кожній  дитині  природа  закладає  певний  творчий  потенціал.  Завдання  учителя   –  розвинути  його‚  допомогти  учневі  знайти  себе  в  житті‚  створити  умови  для  утвердження  атмосфери  творчості.

      Розвивати   творчі  здібності  можна   по-різному.   Окремі учні  самостійно  тренують свої  задатки‚  щоб  розвинути  їх   у  здібності‚   та  удосконалюють   свої  здібності‚  щоб  вони  стали   творчими.

       На  уроках  варто  використовувати  завдання‚   що  містять  елементи  творчого  пошуку.  Значну  роль  відіграють  нетрадиційні   завдання  та  вправи:  творчі  диктанти,  фразеологічні  та  омонімічні  хвилинки.

      Особливу  увагу  слід  приділяти  урокам   розвитку  зв'язного  мовлення.  Саме  такі  уроки  найповніше  розвивають  творчість,   показують,  на  що здатний   кожен  учень.

     Ефективним  видом   творчих  завдань,   що  сприяють   розвитку  мовлення  та  креативного  мислення,  є  «Кубування»,  «Ґронування»,   «Асоціативний  кущ»,   складання  сенканів.  Такі  завдання  не  тільки  урізноманітнюють  навчальний  процес,  а  й  сприяють  розвитку  креативного  мислення   учнів.

        Розумінням  про  сутність  здібностей  і  творчих  можливостей  людини  цікавилися      багато    вчених.    Це,   зокрема,      Дж.   Гілфорд,  А.  Маслоу,  А. Горальський,  Є.  Ляска,  Г. Пирьов  та  ін.  Так,  А. Маслоу  вважав,  що  креативність  –  здатність  до  творчості  –   характерна  для  кожної  психічно  здорової  особистості  й може  виявлятися  практично  в  усіх  видах  людської   життєдіяльності.

      Таким  чином‚  учителю  важливо  вміти  мотивувати   творчість  школярів‚  пробуджувати  в  них  бажання  діяти  нешаблонно‚   оригінально‚  цікаво‚   стимулювати  до  творчого  здобуття  знань‚  сприяти  становленню  самостійної  творчості  у  різних  сферах  життя.

                                                РОЗДІЛ  2

          РЕАЛІЗАЦІЯ  КРЕАТИВНОГО  ПОТЕНЦІАЛУ  УЧНІВ  НА

                                    УРОКАХ  СЛОВЕСНОСТІ

     Реалізація  креативних  можливостей  учнів  відбувається,  звичайно,   перш за все  на  уроках  мови  і  літератури,   де  можна  навчити  дитину  бачити  прекрасне,   тонко   сприймати  навколишній  світ,  правильно  та  образно   висловлювати  думки.  В. Сухомлинський  писав:  «Словесна  творчість   –   це  могутній  засіб   розумового   розвитку  людини‚   перед  якою   відкривається   світ.  З  того  часу‚   як слово  стає  для   дитини  інструментом‚   за   допомогою  якого   твориться   нова   краса‚    дитина   піднімається   на   нову   сходинку бачення   світу...»    Завдання    вчителя  –  допомогти   школярам   піднятися   на  цю  сходинку‚  розвивати  їх  творчі   здібності  та  сприяти  становленню  самостійної  творчості.

                      2. 1.  Особливості  творчої  роботи  з  п’ятикласниками

        У   5  класі   починається  знайомство  вчителя  з  учнями.   Це період‚  коли  словесник   повинен  не   тільки  познайомитись    особисто  з дітьми‚   а   й  всебічно  оцінити  школяра‚   зрозуміти‚   якими  вміннями і навичками  він   володіє.  Перші  усні  та  письмові  вправи‚   зв’язні відповіді‚   диктанти  і  самостійні  завдання  покажуть‚   що  вміє  кожен учень‚   які  прогалини  у  знаннях  він   має.  Виявиться‚   що  один  учень грамотно  пише‚   а   в іншого   проблеми  з  правописом.  Учитель   повинен усвідомлювати‚   що  навчальний  процес  буде  успішним  і   цікавим  лише тоді‚   коли  кожна  дитина   знайде  в  ньому  своє  місце‚   відчує   власну значущість.   Є   багато  секретів  проникнення   у  внутрішній   світ  школяра з   метою   залучити   його   до   активної  пізнавальної   роботи.   Один  із них  –   використання   природного   потягу  учнів   до   самостійної творчості.   Тому   вчитель  пропонує  п’ятикласникам  увійти   у  світ мистецтва   рідного  слова  не  спостерігачами‚  а   дослідниками   і   творцями.

        На  своїх  уроках  ми  намагаємось   використовувати  різного  виду творчі   роботи‚   запроваджуємо   рубрику   “Я  –  письменник”‚   таким чином  пропонуючи   учням   відчути  себе  майстрами  слова‚   спробувати створити  прозовий   чи  поетичний  твір.

     Розглядаючи  на   уроках  високохудожні  зразки  поезії   та прози‚  словесник   має  створити  учням   ситуацію   творчого випробування.  Ненав’язливо‚   органічно  у канву  уроків  мови   та літератури   вплітаються  вправи  з  поетичної  майстерності.   Під  час виконання   на  уроці  різноманітних  завдань   використовуємо   як  прозові‚ так  і   віршовані   тексти.   Скажімо,   на   одному    з  уроків   пропонуємо такі  приклади:

       Той,   хто  зневажливо  ставиться   до  рідної  мови,   не  може  й  сам викликати  поваги  до  себе. (Олесь  Гончар).

                         

                             Ти   зрікся  мови  рідної.  Тобі

                            Твоя   земля   родити  перестане,

                            Зелена  гілка   в  лузі  на  вербі

                            Від  доторку  твого  зів'яне!

                           Ти  зрікся  мови  рідної.  Нема

                           Тепер  у   тебе  роду,  ні  народу.

                                                                              Д. Павличко

      Проаналізувавши   обидва   висловлювання,    діти  доходять  висновків, що  і  Олесь  Гончар,   і  Дмитро  Павличко  висловили  приблизно  ту  саму думку:  людина,   зрікшись  рідної  мови,   втрачає  зв'язок    з  народом, втрачає  Батьківщину.  Важливо  не  тільки,   щоб  учні  розглядали  такі висловлювання  з  лінгвістичного  погляду,  а  й  вміли  проаналізувати  зміст чи  навіть  скласти  твір  на  основі  цих  уривків.

       У  5  класі   діти  детально  знайомляться  з  художніми  засобами: епітетами,   метафорами,   порівняннями.  Важливо,   щоб  вони  зрозуміли, що  художні   засоби  слід  використовувати    не  лише  підсвідомо  і  через  творчу  фантазію,  а  перш  за все  як  елемент  образності  у   художньому  тексті.

        Як  відомо,   п'ятикласники   на  уроках  української  літератури вивчають  казки.  На  одному  з  них  було  запропоновано  учням  написати власну   казку.   З  цим  завданням  діти  справились  непогано.  Вивчаючи твір  В.  Шевчука   «Панна  квітів»   (урок  позакласного  читання),   учням на   домашнє  завдання  було  задано   написати  казку  про  одного  з  героїв. Пропонуємо  вам  твір  однієї  учениці  5  класу,   яка  вирішила  писати  його про  Димка.

                                   Зразок  учнівського  твору

                                       ДОБРА  ІДЕЯ  ДИМКА

         Жив  собі  в  одному  містечку   Хованка   Димко.  Він  був  головним  у  ньому.  Це  було  казкове  містечко,   наповнене  казковими  феями,  димочками,   світлячками  та  чарівниками  і  чарівницями.  Димко  мав  багато  друзів  та  от  із   чарівниками  і  чарівницями  у  нього  не  ладилось.  Але  не  тільки  він  з  ними  не  товаришував,  а  й всі  інші  мешканці  Хованки.  Чарівники   і  чарівниці  щороку  першого  квітня  знущалися   із  жителів. 

      Димко   був  найдобрішою  істотою  у  Хованці,    його  всі  шанували,  ним  усі  пишалися,   що  в  них   такий  добрий   Димок.  Він  має  нагороду  за  те,   що  відтоді,  коли  став  головним, не  зробив  жодного  поганого   діла  і  ставився  до всіх  як  до  рідних.

       У  нього  була  дружина,   її  звали  Діна,   дочка  Діні  та  син  Димочок.  Вони  веселі  і  тендітні  діти   та  добрі,  як  їхні  батьки.

       Настало  перше  квітня.  Прилетіли  чарівники  і   чарівниці   та  почали  знущатися,   але  не  тільки  з   дорослих,  а  й  з  дітей.  Мешканці   обурилися  й   вирішили   зробити  так:  щороку   першого  квітня  з  дітьми  їхати  кудись  подорожувати.

      Знову  настало  перше  квітня.  На  вулицях  Хованки  було  тихо  тому,   що  всі  від'їхали  до  сусідньої  країни,   де  живуть  ельфи  та  метелики.   Але  раділи  мешканці  Хованки  недовго,   другого  дня  чарівники  і  чарівниці  знайшли  їх.   Димок   вирішив:  треба  боротись  і  перемагати, адже  добро  перемагає  зло. 

      Вони  почали  боротись.  Добрі   жителі  Хованки   намагалися  робити  найдобріші  справи  для  чарівників  і  чарівниць   і   уникати  злих  підступів  від  них.  Чарівникам  і  чарівницям  набридло  це   все .  І  вони  від'їхали  до  своєї  рідної  країни.  Та  з  тих  пір  ніколи  не  поверталися  до  цього  дружнього   містечка.

      

       Практично  на  кожному  уроці  ми  використовуємо   завдання  творчого  характеру.  Такі  вправи  називаємо  творчими  хвилинками  чи  творчими  роботами.  Наприклад: розкрити   зміст  прислів'я:  «Згода  будує,   а  незгода  руйнує»;   скласти  твір-мініатюру    «Який  слід  повинна  залишити  людина   на  землі?» У  структурі   тексту  вжити  речення  з  прямою  мовою.            

        Таким  чином,    на  уроці   відбувається  і  розвиток  творчих    здібностей,  і   відчувається  зв'язок  з  темою.

        Звичайно,   не  кожен  учень  стане  письменником,   і  навіть  найталановитіший   у  цьому  не  допоможе.  Головне   –  навчити  дітей  бачити  красу  світу‚   розширити  їхній  духовний  світ‚   збагатити  його.  Уже  на  кінець   навчального   року   в   5-му  класі‚    а  пізніше   –   в   6-му  вчитель  побачить‚   для   яких  дітей   творчість  стає   внутрішньою  потребою‚   а   для  яких  лише  миттєвим  проявом  або   бажанням   отримати   кращу  оцінку  чи  просто  сумлінним  виконанням  завдання.  Учитель  на  уроці  не  повинен  забувати  ні  одних‚   ні   других.

           Отже‚   творчість  є вагомим  складником  на  уроках  словесності.  По-перше‚   це  сприяє   розвитку  креативного  мислення‚    а  по-друге‚  робить  навчальний   процес   цікавим   і  різноманітним.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

             2. 2.  Творчі  роботи  на   уроках  словесності  як  засіб  розвитку

                                              креативного  мислення

          Кожен  урок  по-своєму    особливий  та   специфічний.  Уроки  не бувають  між собою схожі‚   вчитель  має  розуміти‚   що   його  треба урізноманітнювати  новими   методами  і  формами  роботи.  Одними  із таких  вправ  є   творчі  роботи  на  уроках  словесності.  Вони  сприяють розвиткові   креативного  мислення  і  стимулюють   до  самостійної творчості  у  різних  сферах  життя.   Пропонуємо  ряд  вправ  і  завдань‚  які ми  використовували  на  уроках  словесності.

          На  уроках  української  мови  пропонуємо  такі  творчі  роботи:

1.  Творча  робота  «Наслідуючи  автора».

     На  місці  пропусків  вставити  однорідні  члени  речення.  Текст  звірити   за  поезією  О.  Сенатович  «Листопад».

                             Качур  ходить  по  садах,

                             По  ...,  по ...  .

                             Ронить качур  сизе  пір'я

                             на  дахи  і  на  ...  .

                             Ходить,   ...   і   ...  –

                             за  собою   кличе  осінь.

                             Осінь  каже:  –  Почекай

                             Відлітає  в  теплий  край.  –

                             Ронить  пір’я  –   рад   не  рад  –

                             Качуровий   листопад.

2.  Написати  твір-мініатюру  (5-6  речень)  про  природу,  птахів,   звірів, використовуючи  означення.

                             ЗРАЗОК   УЧНІВСЬКОГО  ТВОРУ

       Навколишня  природа  чарує  своєю  красою.  Особливо привертають увагу  могутні  дуби,   витончені   клени   та  ніжні   берізки.  Який  же тепер   чудовий  ліс!  Дуби  розпустили  свої  крона,    клени  осипаються золотистими  листочками,   а    берізки  опустили  свої  віти  додолу,    наче  сумують  за  літом,  що  минає.

      Природа  восени  дуже  красива.  Вона  чарує   і  радує  людське  око.

3.  Із  запропонованими  омонімами  скласти  речення.

         Мати  (іменник)   –   мати   (дієслово),

    поле (іменник)  –  поле (дієслово).                                                                                                                                                        4.  Скласти  та  розіграти  діалог  «Моя  улюблена  пора  року», використовуючи  звертання  та  вставні  слова.

5.  Зі  словами  гострий  та  голова  скласти  максимальну  кількість словосполучень,  щоб  слово  вживалося  в  переносному  значенні.

       Гостре  слово,    язик,   ніс,  нюх,  розум,   борщ,  біль,  апендицит, поєдинок  (9);  сто  голів  худоби,    розумна  голова,  голова  зборів,  Голова Верховної  Ради  України,    йти  в  голові  колони,  голова  соняшника, головка  сиру  (6).

6.  Записати  якнайбільше  фразеологізмів  зі  словом  язик.

     Прикусити  язика,   молоти  язиком,   чесати  язика,   гострий  на  язик, вертітися  на  язиці,   довгий   язик,   ламати  язик,   ляпати  язиком, плескати   язиком,   працювати  язиком,   проковтнути  язика,   розпускати язика,   тримати  язик  за  зубами,  тягнути  за  язик,   швидкий   на  язик, висолопити   язика,   язик  до  Києва  доведе,  свербить  язик.

7.  З поданих  груп  слів  скласти  речення.

1)  ходить,   кроки,  ніч,   місячні,  сад;

2)  припав,  муха,   мед,  вода.

      Слів  яких  частин  мови  не  вистачає  для  побудови  речення?  Яка  їхня роль  у   мовленні?  (Службових  частин   мови:  прийменника  і сполучника).

     Припав до  води,  як  муха  до меду.

     Ніч  ходить  кроками  по  місячному  саду.

8.  Творчий  диктант.  Відновити  поетичні  рядки,   уставивши  потрібні за  змістом  прикметники  (див. довідку).

1.  Мова,  наша  мова   –  мова  ...  (Ю.  Рибчинський)   –  кольорова.

2.  Ой  яка  ... українська  мова!   І  така  ж  ... ,   і   гнучка,  як     мрія         (О.  Підсуха)  –  чудова   і  розкішна.

3.  Буду  я  навчатись  мови ...(А.  Малишко)     –  золотої.

4.  ...мова‚  поривання  духа!  (Л. Костенко)   –  квітуча.

5.  ... мово‚  музико‚  калино... (З.  Кучерява)   – трембітна.

   Довідка:  розкішна,   трембітна,   кольорова,   квітуча,   чудова,  золотої.

9.  Із  поданих  слів  скласти  речення.

1.  О  рідна  мова!  Садів,   подібна,  весняних,   ти,   до,  розквітлих.

        Ти  подібна  до  розквітлих  садів  весняних.

2.  Бо,   культури,   виявляється,   цвіт,  у  слові,   запашний,  нашого, народу,  талановитого.

      Бо  запашний  цвіт  культури  виявляється  у  слові  нашого  народу талановитого.

3.  І,   дзеркала,   подібна,   чарівного,  в  ньому,   Україна,  вся, відображається.

    І  дзеркала  подібна  чарівного  Україна  в  ньому  вся  відображається.

4.  Із   скарбницею,   тебе,   а  ще,   порівняти,   можна,  що  досвіду, зберігає,   народного,  коштовності.  (В.  Сухомлинський).

      А  ще  тебе  можна  порівняти  із  скарбницею,   що   досвіду  народного  зберігає  коштовності. 

10.  Скласти  речення  з  поданими  дієсловами.

1)  не  забувають,  не  забувайте;      2)  зібрали,   збирайте;

3)  пам'ятають,  пам'ятайте;           4)  відчуває,  відчувайте;

5)  береже,  бережіть.

11.  Вставити  в  речення  з  однорідними  членами  узагальнювальні слова.

        Нема  на  світі  кращого  місця,   ніж    рідний  край!  У  ньому  є ліси сади  байраки.  Кудись  летять  гуси  журавлі  лебеді.  Щебечуть  під небесами  ластівки  жайворонки  й  овчарики.  По  садах  цвітуть  вишеньки черешеньки  груші  та  яблуні.  У полі  пахне  материнкою  чебрецем горицвітом.  Уздовж  лісових  доріжок  дозрівають  полуниці  смородина   ожина.

      У  ньому  є  все:   ліси,   сади,    байраки.  Кудись  летять  птахи:  гуси, журавлі,  лебеді.   Щебечуть  під  небесами   пернаті:  ластівки, жайворонки   й   овчарики.   По  садах  цвітуть  плодові  дерева: черешеньки,   вишеньки,   груші  та  яблуні.  У  полі  пахне  квітами: материнкою,   чебрецем,   горицвітом.  Уздовж  лісових  доріжок дозрівають  ягоди:   полуниці,   смородина,  ожина.

12.  Записати  речення,   розставиаши  потрібні  розділові  знаки. Перебудувати  його  так,  щоб  воно  містило  узагальнювальне  слово.

     Надра  української  землі  багаті  на  кам'яне  вугілля   залізну  руду граніт  металеві  руди  каолін   кам'яну  сіль  і залізо.

      Надра  української  землі  багаті  на корисні  копалини:  кам'яне  вугілля,  залізну  руду,   граніт,  металеві  руди,  каолін,  кам'яну  сіль  і  залізо.

13. Слова-перевертні.  Перегрупувавши  голосні  і  приголосні,  утворити нові  слова.

         Рис,   літо,   пілот,   рамка,  ікра,   ручка,  городи.

        Сир,   тіло,   політ,    марка,  ріка,   курча,  дороги.

14.  На  місці  крапок  вставте  самостійно  дібрані  однорідні  члени речення.

       Перші  краплі  дощу  впали на  поля,   ... ,  ... ,  . Вони  торкнулись  гілля осик,  ... ,  ...  ,   .  Листопад  гойда  гілки     і ...  .  Сіре,   ... ,  ... небо  наганяє сум   і  ... .  Холодний,  ...  , ... вітер   б'є  в  обличчя.

15.  Утворити  від  поданих  слів  за  допомогою  суфіксів  і  префіксів слова   різних  частин  мови.

    ЗРАЗОК:  два,   двійка,  подвоїти,   по-друге,   другий,  удвох.

      Три,  чотири,  п'ять.

     Три,   трійка,   потроїти,  по-третє,   третій,    утрьох.

     Чотири,   четвірка,   по-четверте,  четвертий,   учотирьох.

     П'ять,   п'ятірка,   по-п'яте,  п'ятий,   уп'ятьох,  п'ятеро.

16.  Утворити від  слів  два,  сум,   мова,  сміх  різні  частини мови.

     По-друге,   двійка,   подвоїти,  другий.

     Сумно, сумний.

     Мовний,   мовити,  мовець.

     Смішний,   смішно,   сміятися.

17.  Пригадати  й  записати  3-4  прислів'я  чи  загадки  з  числівниками.

      Семеро  одного  не ждуть.

      Один  у  полі  не воїн.

      Сім  раз  відміряй,  а  один раз відріж.

      Один  за  всіх,  і   всі  за  одного.

18.  Скласти   три  речення  зі  словом   горіти  в  поданих  значеннях.

      Знищувати  вогнем,  червоніти  від  припливу  крові,  пройматися сильним  почуттям,  віддаватися   якійсь  справі.

        На  околиці  села  горіло людське  майно.   Його  обличчя  горіло  від припливу  крові.  Хлопець  аж  горів  від  занепокоєння.  Робота  горіла в його руках.

       Як  бачимо,   ці   завдання  дуже   цікаві   і  різноманітні.  Вони безпосередньо  пов'язані  із   програмовим  матеріалом,   їх  слід  подавати  на закріплення.   Ці  вправи   допоможуть  повторити й  узагальнити  вже вивчене.  Крім  того,   учні  зможуть  проявити  свої  творчі  здібності, розвивати  креативне  мислення.

         На  уроках  української  літератури  доцільно  буде  використовувати такі  завдання:

1.  Складання  асоціативного  ряду  «Чого   вчить   і   що    виховує  казка І. Франка  «Фарбований  Лис».   

     (Доброти,   чемності,   відвертості,  щирості,  поваги  до інших).

2.  Укласти  словничок  епітетів  до  слова «казка».

     (  Мудра,  повчальна,  життєдайна,   таємнича,  неповторна, прекрасна ...).

3.  Придумати  такі   загадки,  щоб до  них  увійшли  подані слова.

1. Лежить  колода ... не  сохне.  (Лежить  колода  посеред  болота,  не  гниє,  не  сохне).

2.  Летить ... не  махає. (Що  летить  –  крила  має‚  а  крилами  не махає).

3.  Ревнув ...  на  тисячу  городів.  (Ревнув  віл  на  сто  гір,  на  тисячу городів).

4.  Камінь ... тане.  (Білий  камінь  у воді тане).

5.  Хустинки ... зернинки.  (У  зеленії  хустинки  золоті  хова  зернинки).

6.  Придумати такі  прислів'я   або  приказки,  щоб  до них  увійшли подані  слова.

1.  Гість,  честь.  (Який  гість,  така  йому  і  честь).

2.  Служба,   дружба.  (Не  в  службу,  а  в  дружбу).

3.  Додержує,  зневажає.  (Хто  не  додержує  слова,  той  сам  себе зневажає).

4.  Дьоготь,   мед.  (Ложка  дьогтю  зіпсує  бочку  меду).

5.  Багатий,  радий.  (Чим   багатий,   тим  і  радий).

7.  Скласти  «Доміно»  – “Життєдіяльність  Лесі  Українки”.

     Леся  Українка  →  письменниця  →  фольклорист → музикант (фортепіано) → мовознавець  (вивчала  понад  10  мов) → здібності  у  малюванні  →  автор  навчальної  літератури  (підручник  «Стародавня  історія  східних  народів») →  перекладач  →  керівник  гуртка  “Плеяда” → автор  публіцистичних  праць  →  драматург.

       Можна   також  дати  можливість  учням  стати  письменниками: запропонувати   написати  власну   казку  або  легенду.  Цю  рубрику  слід  назвати  “Я  –  письменник”.  Наприклад:  напишіть  власну  легенду  «Чому  сонце  залишилося  самотнім?»  (як  продовження  твору  «Чому  буває  сумне  сонце?»)   або  скласти   завдання-загадку,   як  у  казці,  і  відповідь  до  неї  (за  казкою  «Мудра  дівчина»).

        Варто  використовувати   тематичні  творчі  роботи.  Наприклад:   скласти   власний  вірш  «Зима»  або  написати  невеликий  твір  на тему «За   що  я  люблю  зиму».  Слід  проводити   тематичні  уроки  творчого  характеру.  Ми  пропонуємо  зразок  такого  уроку,  спрямованого  на  розвиток  креативного  мислення.

                   МАНДРІВКА  В  ЦАРСТВО  ЛЕКСИКОЛОГІЇ

                                        Урок  мови  у  5  класі

  Тема.   Лексикологія.  Узагальнення  і  систематизація  вивченого

  Мета:   систематизувати   знання   учнів   про   лексикологію   та   її  основні

                поняття;   удосконалювати   вміння   та   навички   учнів   розрізняти

                групи    слів    за     значенням,    правильно      використовувати    їх;

                виховувати  любов  і повагу  до   рідного  народу  та  його слова.

  Обладнання:  словники,  картки  для   індивідуальної   роботи,    стінгазета,

                            підручник.

  Тип  уроку:   урок  узагальнення  та  систематизації  знань,  урок-подорож.  

                                                                      Лютий  місяцю,   справді   –  лютий.

                                                                      Зачаївся‚ пантруєш  і  ждеш.

                                                                                                        Є.  Маланюк

                                                   Хід  уроку

      Слово  вчителя.  Сьогодні  ми  помандруємо  в  казковий  світ  мови  й  водночас  попрощаємось  із   зимовим  царством  та  його  володарем  –  лютим.

       Цікава   “біографія”  цього  місяця!   Адже  в  народі  останній  місяць  зими  ще  називають  так:  сніжень,  лютень,   крутень,   зимобор,  бокогрій,  криводоріг,   межень,   ще  казибрід,   казидорога...  А  це  тому,  що  погода  в лютому  «казиться»,  «дороги  змітає»,   –  кажуть  у  народі.

        Зараз  нам  час  вирушати  в  подорож  безмежними  просторами  слів.  А  “кожне  слово  –  це  ніби  діамантова  намистинка  на  величезному  разку  нашої  пребагатої  мови”  (І. Цюпа).  Тож  будемо   нанизувати   свій  разок  “словесного  намиста”.  Для  цього   помандруємо  в  царство  Лексикології.

         До  подорожі  готові  дві  команди.  Журі  оцінює  їхні  виступи.

I.  Актуалізація  опорних  знань  учнів.

      Лексична  розминка.  (Відповідь    на    кожне    запитання   оцінюється  1 б. ) 

         1-ш а   к  о  м  а  н  д  а

1. Що  таке  лексикологія?  (Наука,  яка  вивчає  словниковий  склад  мови).

2.  Лексичне  значення  слова –   це...  (Це  те,  що  означає  слово).

3.  Пряме  значення   –   це ...  (Це   властиве   слову  звичайне  значення).

4.  Однозначні  слова   –  це... (Слова,  що  мають  одне  значення).

5. Чим  відрізняються   багатозначні  слова  від  омонімів?   (Від багатозначних   слів  омоніми  відрізняє  те,  що  лексичні  значення  омонімів не  пов'язані  між  собою.  А  значення  багатозначних  слів  пов'язані  між собою).

             2-г а   к  о  м  а  н  д  а

1.  Що  таке лексика?   (Це  всі  слова,  наявні  в  мові).

2. Граматичне  значення  слова   –   це...  (Належність  слова  до  певної частини  мови   та  його  граматичні  ознаки).

3.  Переносне  значення  –  це...  (Образна  назва  предмета,  ознаки предмета,   явища,  дії).

4.  Багатозначні  слова   –  це...  (Слова,  що  мають  кілька  значень).

5.  Де  пояснено  лексичні  значення  слів?  (У  тлумачному  словнику).

II.  Мандрівка  до  царства  Лексикології.

      Відгадайте  загадку:

                           Буває,  що  слово

                           Відоме  давно,

                           А  знає  не  кожен,

                           Що  значить  воно. 

                           І  тут  у  пригоді 

                           Стає  визначних

                           Скарбів   наших  мовних  – ...

                                                                          (Тлумачний  словник.)

    Зупинка  “За  підказкою  –  до  словника” (5 б.)

      Змагання  учнів  на  швидкість:  за   30  секунд  із  «Тлумачного словника»   потрібно  виписати   якнайбільше   «зимових»   слів,   з'ясувати  значення  двох  із  них.

        Творча   хвилинка   (7  б.).

       Напишіть  твір-мініатюру   в  художньому  стилі  на  тему   «Зимові мотиви»,  використовуючи  виписані  вами  слова  з  переносним  значенням.(Команда  обирає  учня,  який  зачитує  свій  твір.)

     Учитель.   Ось  перед  нами  гори  Однозначності  та  Багатозначності. Оминемо  їх  лише   тоді,  коли  правильно  напишемо  буквенний  диктант.

        Робота   біля  дошки.

      Двоє  учнів  від  команд  мають  буквами  О чи  Б  позначити  однозначні та  багатозначні  слова,   які   записано  на  дошці,  скласти  з  них  народні приказки,  додаючи  потрібні  за  змістом  слова.  Оцінка  залежить  від кількості  правильних  відповідей  і  написаних  приказок.

    1-ш а    к  о  м  а  н  д  а.  Сонце,   йде,  літо,   зима,  мороз.

    2-г а     к  о  м  а  н  д  а.  Лютий,  зиму,  видуває,  березень,   ламає.

     В  і  д  п  о  в  і  д  і.

1-ша   команда.  О,  Б,  О,  О,  О;  “В  лютому  сонце  йде  на  літо‚   а  зима  – на   мороз”.

2-га   команда.  О‚  О‚  Б‚   О‚  Б.   “Лютий  зиму   видуває‚  а  березень  її ламає”.

       Різними  шляхами.  Завдання  для  команд  буде  диференційованим  й оцінюватиметься  5  б.

     1-ш а    к  о  м  а  н  д  а    виконує  вправу  “Позмагаймося  з письменником”.

       Завдання.  Поновити  рядки  поезії  Марійки  Підгірянки‚  вибираючи  з довідки  найвлучніші  синоніми.

         А місяць  лютий  вітрами ... (подихає,  дує,   дмухає),

         На  водах  з  льоду  мости ... (зводить,  ставить,  будує),

         Березень-місяць  мости ...   (поломить,  зруйнує,  розіб'є),

         Весняну  пісню  річка ...    (задзюрчить,   задзвенить,  заспіває).

       2-г а    к  о  м  а  н  д  а   виконує  завдання   «Редагування  Незнайчиного  твору».

      Завдання.  Доповнити  текст  такими  словами,   які  б дали  змогу уникнути  двозначності  слів,  з'ясувати  причини  Незнайчиних  помилок.

       Серед  стрімких  скель  стояв   ...   замок.  Його  оточував  глибокий  рів та  ...  насип.  Замок  охороняли  вправні  воїни,  ... стрілки.   Дістатися  у палац  було  ...  мукою.

         Серед  стрімких  скель  стояв  великий  замок.  Його  оточував глибокий  рів  та  високий   насип.  Замок  охороняли  вправні  воїни,  влучні стрілки.  Дістатися  у   палац  було  справжньою  мукою.

        Хвилинка-веселинка.  Кожна  команда  зачитує  одна одній  2  каламбури чи  2  мовні  загадки.  Правильне  пояснення   їх  приносить  по  1  б.  за кожну  відповідь.    

                       Зупинка  “Через  місток  до  Антонімів”

     Гра  “Хто  більше”.  Учні  дають  визначення  антонімів.  Потім  вчитель читає  казку  про  цей   лексичний  різновид‚  а  учні  виписують  антонімічні пари  слів.  Ураховується  і   швидкість  виконання  завдання  (додається  1 б. команді),  і  кількість  виписаних  пар  антонімів.

                                       Казка

                  Два  брати  жили  на  світі,

                  був  один  з  них  працьовитий, 

                  а   другий   –   ледачий  дуже.

                  Слухай  казку  про  них‚  друже.

                  Той  хоробрий  і  правдивий‚

                  той   брехливий‚  полохливий‚

                  той  розумний‚   той  дурний‚

                  той  великий‚  той  малий.

                  День  і  ніч  брати  сварились

                  і  ніколи  не  мирились.

                  Все‚   що  перший  будував‚

                  другий  миттю  руйнував.

                   Кожен  рать  повів  свою‚

                   стрілись  вороги  в  бою.

                   Із  високим  стрівсь  низький‚

                   на  товстого  йшов  тонкий‚

                   стрів  білявого   чорнявий‚

                   огрядного   –   худорлявий‚

                   на  сумного  йшов  веселий‚

                   на   тендітного   –   дебелий.

                   Ця  кривавая  війна  –

                   нині  сива  давнина.

                   Хоч  брати  вже  й  помирились‚

                   після  них  слова  лишились   –

                   дуже  горді‚  незалежні‚

                   абсолютно   протилежні.

                   В  мові  ці  слова  живуть‚

                   їх  антонімами  звуть.

                                  Зупинка  “Добери  ключ”

     Конкурс  капітанів.  Капітани  команд  мають  виконати  вправу  з  ключем.  Правильне  виконання  завдання  приносить  капітанам  по  6  балів.

      Завдання  з  ключем.  За  першими  буквами  відгаданих  слів  прочитати  слово  на  позначення   давньослов’янського  свята‚  що  відзначалося  наприкінці  лютого.

1.  Дібрати  синонім  до  слова  лінгвістика.

2-3.  Назвати  групу  слів  за  значенням:   перемога — поразка;  щирий  та відвертий.

4-5.  Одним  словом  назвати:   укладача  словників;   плоди  суниці,  полуниці, малини.

6.   Назвати  багатозначне  слово  з  коренем  -мин,  яке  переносно  означає смачно  їсти.

7.  Назвати  другий  компонент  фразеологізму   «вовчий ...».

       Відповіді.  1. Мовознавство. 2. Антоніми.  3.  Синоніми.  4. Лексикограф. 5. Ягоди.  6.  Наминати.  7.  Апетит.

      Ключ.   Масляна.

III.  Оцінювання  роботи  учнів.  Підбиття  підсумків  уроку.

        Важливим  і  необхідним  елементом  уроків  словесності,   націлених на  розвиток  креативного  мислення,   є  складання   асоціативного   ґрона  чи асоціативного   куща.  Наприклад:  вивчаючи  фразеологізми,   ми  складали асоціативне   ґроно  зі  словом   голова.

      Голова:   за  дурною  головою  і  ногам  нема  спокою,   взяти  в  голову, сушити  голову,  втратити  голову,   накласти  головою,   вхопитися  за голову,   високо  тримати  голову,   кивати  головою,  хоч  кіл  на  голові теши,  сісти  на  голову.

        При  вивченні  теми  «Звукове  значення  букв  я,  ю,  є,  ї»   ми  складали асоціативний  ряд   до  поняття  мова,   використовуючи  слова  з  я,   ю,   є,  ї.

                                                   

                                                            ↑    українська        

                                яскрава ←      МОВА   →   єдина

                                                             ↓

                                            солов’їна

        Вивчаючи  твори  того  чи  іншого  письменника‚   ми для  узагальнення  образу  головного  героя  складали  асоціативний  кущ.  Наприклад‚  на  запитання   з  чим  у  вас  асоціюється   прізвище  персонажа  казки  І. Нечуя-Левицького  “Запорожці”   Карпа  Летючого,  діти  відповіли   так:

        Летючий:   політ,   мужність,   мрія,   сміливість,   той,  що літає.

       Складали  також  асоціативний  кущ  до  вірша  Т.  Шевченка  «За  сонцем  хмаронька  пливе».  Ось  що  у  нас вийшло:  Україна,   мама,   ніч,  сонце,  Батьківщина,   рідний  дім,  день,  самотність.

        Розглядаючи   творчість   П. Тичини,   учні   мали  виконати  таке  завдання:  «Які  асоціації   викликають  у  вас  образи  рідний  край, могила?На   основі  асоціативних  одиниць  складіть  власне   ґроно,   вписавши  слова  у  семантичне   зображення  соняшника,   бо  саме  він  в  українській  міфології  символізує   коло,   світило,   і  на   обкладинці   першої   збірки    П.  Тичини   зображено  теж  соняшники».   Ось  як  учні  з  ним   справились:

       Рідний  край:   Україна,   відданість,   земля,   родина,   любов,   вірність,   батьківщина,    патріотизм.

        Могила:   історія,  боротьба  за    волю,   втрати,    сум,   предки,  пам'ять.

       Характеризуючи  образи   братів-підберезників  і   дядька  Шпичака   із  оповідання  Є.  Гуцала   «Лось»,   ми  узагальнили  вивчене  у  вигляді  асоціативного  куща.

        Брати:   доброта,   любов  до  тварин,   уміння  поводити  себе  в  небезпечній   ситуації,   винахідливість,   милосердя,   гуманізм,   справедливість.

         Шпичак:  лякливий  і  підступний,   хитрий,   улесливий,   боязливий,  бездушний,   жорстокий,   брехливий.

        Ліричний  герой  Б.-І.  Антонича  в  дітей  асоціюється  із  позитивними  емоціями,   природою,   усмішкою   на  обличчі,    бажанням  творити  добро.  Натомість  Олесь,   головний  герой   оповідання  Гр.  Тютюнника   «Дивак», п'ятикласники   охарактеризували  так:  добрий,   щирий,   незлопам'ятний,  любить  природу,  чуйний,   спостережливий,  вміє  цінувати  прекрасне,  іноді  лякливий  і   боязкий.

        Як  бачимо,   пошук   асоціацій   –   важлива  складова   креативного  мислення‚   адже   для  цього  необхідно  мати  творчі  задатки.   Лише  тоді  можна  скласти  асоціативний   кущ   чи  ґроно,   які  допоможуть  нам  характеризувати   героїв  твору. 

         Таким  чином,    аналізуючи  різноманітність  творчих  робіт   на  уроках  словесності,   можна  зробити  такі  висновки:  вони  допомагають  узагальнити  і  систематизувати  вивчений   матеріал,   сприяють  кращому  сприйманню  навчального  матеріалу   і,   безперечно,  розвивають  креативне  мислення  учнів.

      Отже,   розвиток  креативного  мислення  учнів  на  уроках  словесності  відбувається   перш  за  все   починаючи  з   5  класу.  Це   період,   коли  словесник  повинен  не  тільки  познайомитись  особисто  з  дітьми,    а  й всебічно  оцінити  школяра,   зрозуміти,   якими  вміннями  і  навичками  він  володіє.  Є  багато  секретів  проникнення   у  внутрішній  світ  дитини  з  метою  залучити  його   до  активної   пізнавальної   роботи.  Один   із  них  –використання   природного   потягу  учнів  до  самостійної   творчості.  На  уроці  вчитель  має  створити  ситуацію  творчого  випробування.  Звичайно‚  не  кожен  учень  має  потяг   до  творчості.  Але  такі  завдання  легко  сприймаються  і  допомагають  краще  засвоїти  матеріал‚  учні  вчаться  висловлюти  свої  думки  і  відстоювати  їх.

        Сприяти  розвитку  креативного  мислення  учнів   можна  за  допомогою   спеціальних  вправ  і  завдань  творчого  характеру.   Зокрема‚   слід  запропонувати  учням  написати  власну  казку  чи  легенду‚  продовжити  думку  письменника  або  завершити  оповідання.

        Творчі  завдання‚   які  ми  пропонуємо  у  дослідженні‚   дуже  цікаві  і  різноманітні.  Вони  безпосередньо  пов’язані  із   програмовим  матеріалом‚   їх  слід  подавати  на  закріплення  теми.  Ці вправи  допоможуть  повторити  й   узагальнити  вже  вивчене.  Крім  того‚   учні  зможуть  проявити  свої  творчі  здібності‚   розвивати   креативне   мислення.

       Не  менш  важливим  елементом‚   який  сприяє  розвитку  творчого  мислення‚   є   складання   асоціативного   ґрона  чи  асоціативного  куща.

         Таким  чином‚   уже  на  кінець  навчального  року  в   5-му  класі‚  а  пізніше  –  в   6-му   вчитель  побачить‚   для  яких  дітей  творчість  стає   внутрішньою  потребою‚   а  для   яких  лише  миттєвим  проявом  або  бажанням  отримати  кращу  оцінку  чи  просто  сумлінним  виконанням  завдання.  Учитель  на  уроці  не  повинен  забувати  ні  одних‚  ні  других.

                                                                                                                                 40

                                                    ВИСНОВКИ

         Проведене   дослідження   розвитку  креативного  мислення  на   уроках української  мови  та  літератури   дало  можливість  зробити  такі  висновки й  узагальнення.

      1. Терміни  “творчість”  і  “креативність”   є  синонімами‚  але мають  і деякі   розбіжності.  Творчість  ми  розглядаємо  як  діяльність людини‚  спрямовану   на створення  певних  цінностей‚   а креативність  як поняття   актуалізує  нестандартність  у  виявленні  творчого  потенціалу.

      2.  Психологи  розглядають  творчість  як  процес  народження  нового в  природі  чи  в  людині.  Творчість  –  неодмінна  умова  інтелектуального  та  духовного  зростання  людини.  Американський   психолог  Фрамм   стверджував‚   що  креативність   –  це   здатність  дивувати  і  пізнавати‚  вміння  знаходити   рішення  в  нестандартних  ситуаціях.  У  кожній  дитині  природа  закладає  певний  творчий  потенціал.  Завдання  вчителя   –  розвинути  його‚   допомогти  учневі  знайти  себе  в  житті‚  створити  умови  для  утвердження  атмосфери  творчості.

      3.  В  основі  креативної   педагогіки  лежать  евристичні  методи навчання  та  пошукова  діяльність  учнів.  Метою  креативної  педагогіки , на думку  О.  Калюжної,   є:    відхід  від  фактологічних  знань;   створення «технології  мислення»;   навчання  техніки   інтелектуальної   роботи; формування   особистих   творчих   якостей;   підвищення   мотивації навчання.

    4.  Розвивати  творчі  здібності  можна   по-різному.  Окремі  учні самостійно   тренують  свої  задатки,   щоб  розвинути  їх  у  здібності,   та удосконалюють  свої   здібності,   щоб  вони  стали  творчими.  Але  для розвитку  творчого  потенціалу  більшості  учнів  важливою  є  роль учителя.  Якщо  учитель  буде  творчим,   то  й  учні  прагнутимуть  до творчості.   Розвиток  і  формування  творчих   здібностей  відбувається, зазвичай,   на  уроках  мови  і  літератури,   де  можна  навчити  дитину  бачити  прекрасне,   тонко  сприймати  світ,  образно  висловлювати  свої  думки.  На  уроках  варто  використовувати  завдання,   що  містять  елементи  творчого  пошуку.  Значну  роль  відіграють  нетрадиційні  види  роботи:   творчі  диктанти,  фразеологічні   та   омонімічні  хвилинки.

     5.  Особливу  увагу  слід  приділяти  урокам  розвитку  зв'язного мовлення.   Саме  такі  уроки  найповніше  розвивають  творчість, показують,  на  що  здатний  кожен  учень.  Тут  є  можливість  застосовувати і  колективні,  й   індивідуальні  завдання,   а  також  різні  форми кооперативної  діяльності  на  уроці  (робота   в  парах,   групах).  Такі  уроки розвивають  образне  мислення   учнів,   їхні  творчі  здібності,   виховують естетичний  смак  і  почуття  прекрасного.

     6.  Ефективним  видом  творчих  завдань,   що  сприяють  розвитку мовлення  та  креативного   мислення,  є  «Кубування»,  «Ґронування», «Асоціативний   кущ»,   складання  сенканів.  Такі    завдання,   на   думку   О. Калюжної,   допомагають  реалізувати  творчий  потенціал  школярів, підвищують  інтерес   до  вивчення  предмета,   є  заохоченням до  процесу письма  учнів,   які  не  люблять  писати,   допомагають  зрозуміти  поняття  і зв'язки,  які  інколи  важко  усвідомити  при  традиційних  формах  навчання. Важливим  і необхідним  елементом уроків  словесності,  націлених  на розкиток  креативного  мислення,  є  складання  асоціативного   ґрона  чи асоціативного  куща.  Наприклад:  вивчаючи  фразеологізми,   ми  складали асоціативний  кущ  зі  словами   голова,   язик. А при  вивченні  літературних творів  характеризували   головного  героя  за  допомогою  асоціативного куща (Карпо   Летючий:  мужність,  сміливість,   політ,   мрія,  той,  що літає).

      7.  Розвиток  креативного  мислення учнів  на уроках  словесності відбувається  вже  з  5  класу. Це   період,   коли  словесник  повинен  не тільки  познайомитись  особисто  з  дітьми,   а  й  всебічно  оцінити школяра,   зрозуміти‚  якими  вміннями  і  навичками   він  володіє.  Є  багато секретів  проникнення  у  внутрішній  світ  дитини  з  метою  залучити  його  до  активної  пізнавальної  роботи.  Один  із  них  –  використання  природного   потягу  учнів  до  самостійної  творчості.  Звичайно‚  не  кожен  учень  має  потяг  до  творчості.  Але  творчі  завдання  легко  сприймаються і  допомагають  краще  засвоїти  матеріал‚  учні  вчаться  висловлювати  свої  думки  і  відстоювати  їх.

       8.   Сприяти  розвитку  креативного  мислення   можна  за  допомогою спеціальних  вправ  і  завдань  творчого  характеру.  Зокрема‚   слід запропонувати  учням  написати  власну  казку  чи  легенду‚   продовжити думку  письменника  або  завершити  оповідання.  Творчі  завдання‚   які  ми пропонуємо  у  дослідженні‚  дуже  цікаві  і  різноманітні.  Вони безпосередньо   пов’язані  з  програмовим  матеріалом‚  їх  слід  подавати  на закріплення теми.  Ці  вправи  допоможуть  повторити  й  узагальнити  вже вивчене.   Крім  того‚  учні  зможуть  проявити  свої  творчі здібності‚  розвивати  креативне  мислення.

     9.   Уже  на  кінець  навчального  року  в  5-му  класі‚   а  пізніше  – в  6-му вчитель  побачить‚   для  яких  дітей  творчість  стає   внутрішньою  потребою‚   а  для  яких  лише  миттєвим   проявом  або  бажанням  отримати  кращу  оцінку  чи  просто  сумлінним  виконанням  завдання.  Учитель  на  уроці  не  повинен  забувати  ні  одних‚  ні  других.

              

                                                                                                                                 43

                          СПИСОК   ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

    1. Антош  Г.  Стимулюймо  учнівську  творчість  /   Г.  Антош    // Дивослово.  –  С. 21-27.

     2.  Ващенко  Г.  Праці  з  педагогіки  та  психології   / Г.  Ващенко.  – К. : Школяр,  2000.

      3.  Великий  тлумачний  словник.  Сучасна  українська  мова.  –  Донецьк: ТОВВКФ  «БАО»,   2008.  –  С.  596.

   4.  Волощук  І.  Структура  творчих  здібностей  /  І.  Волощук  // Українська  мова  і  література  в  школі.  –  2002.   –  № 6.

    5.  Гансберг  Е.  Творчество  и  игра  /  Е. Гансберг  //  Одаренные  дети. – Москва‚   1991.  –  С.  158.

   6.  Горальський  А.  Теорія  творчості  /  А. Горальський.  –  Л. : Каменяр, 2002.

   7.  Єрмаков  І.  Переднє  слово про поліфонію  творчості /  І. Єрмаков  // Барви  творчості  /  За  ред. І.  Єрмакова.  –  К.‚ 1995.  –  С. 3-4.

    8.  Калюжна  О.  І.   Активізуємо  креативність  на уроках  словесності  /  О. І. Калюжна  //  Вивчаємо  українську  мову  та  літературу.  –  2012. –  №16-18 (308-310)‚   червень.  –  С.  14-16.

    9.  Клименко  В.   Механізм  творчості:   чи   можна   його   коригувати? / В. Клименко.  –  К.‚  2001.  –  С. 4-6.

     10.  Лазоряк Г.  Я.  Творчий  потенціал   учнів   на   уроках  словесності  / Г. Я. Лазоряк  //  Вивчаємо  українську  мову  і  літературу.  –  №6‚  лютий.– 2008.  –  С.  8-11.

     11.  Маленко  О. О. Креативність  як  вияв оригінального‚  нестандартного мислення  /  О. О. Маленко  //  Вивчаємо  українську  мову  та  літературу. – 2010. –  № 16-18.  –  С. 84-85.

    12. Маслоу  А.  Дальние  пределы   человеческой   психики   /  А.  Маслоу.–Санкт-Петербург‚  1997.

    13. Мірошник С.  Творчі роботи  на основі  асоціацій  /  С. Мірошник   //  Дивослово.  –   2003.  –  №  2.  – С. 59-63.

    14.  Обручар  А.  Мандрівка   в  царство  Лексикології  /  А.  Обручар // Дивослово.  –  2010.  –  №  2.  –  С. 8-9.

    15.  Омельченко  В. Є.  Плекаймо  творчу  особистість  учня.  Із  досвіду вчителя-словесника  /   В. Є. Омельченко  //  Вивчаємо  українську  мову  та літературу. –  2012.  –  № 3‚  січень.  –  С. 2-7.

    16.  Остапенко  С. А.  Проблемне  навчання  на  уроках   української  мови та  літератури  /  С.  А.  Остапенко  //  Вивчаємо  українську  мову  та літературу.  –  2012.  –  № 11‚  квітень. –  С.  2-3.

  17.  Пасічник  Є.  Методика  викладання   української  літератури  в середніх  навчальних  закладах  /  Є.  Пасічник.  –   К.‚  2000.

   18.  Педенко  Н. І.  Розвиток  креативного  потенціалу  учнів  на  уроках словесності  /  Н. І. Педенко  //  Вивчаємо  українську  мову  та  літературу. – 2006. –  №  32.  –  С.  2-12.

   19.  Полякова  Г.  Розвиток  творчого  потенціалу  учнів  засобами  групової роботи  на  уроці  /   Г.  Полякова  //  Психолог.  –  2006.  –  К. :  А. С. К., 2004.

   20.  Риженко  А.  Г.  Інноваційні   технології  у  творчому   розвитку  учнів  / А.  Г.  Риженко   //    Вивчаємо  українську   мову  та  літературу.  –  2005. –  № 28.

  21. Токмань  Г.  Методика  викладання  української  літератури  в  старшій  школі:  екзистенціально-діалогічна   концепція  /  Г.  Токмань.  –  К.‚  2002.

   22. Чоповдя  Е.  П.  Пізнаючи  навчатись. Механізм  розвитку   пізнавальних

інтересів    і  творчих  можливостей  учнів  у  процесі  вивчення  української  мови  та  літератури  /  Е. П. Чоповдя  //  Вивчаємо  українську  мову  та  літературу.  –   2007.  –  №  7‚  березень. –  С.  13-15.

   23.Шабельник   Т. М.  Рідна   мова.   5  клас :   Плани-конспекти   уроків  / Т. М. Шабельник.  –  Харків :  Веста :  Видавництво  «Ранок», 2008.  –  336  с.

  24.  Шведенко  О. М.  Асоціативне  й креативне  мислення  учнів  на  уроках мови  /   О.  М. Шведенко  //  Вивчаємо  українську  мову  та літературу. – 2011.  –  №  19-21‚  липень .  –  С.  10-12.